Archive of Our Own

Вони не те щоб справді дружили – це не був їхній вибір, проте навіть так їх дружба була якоюсь нерівномірною та хиткою. Вдвох на дивані дивитися тру-крайм документалки, поки всі інші на парах. Короткі кивки головою в привітанні, проходячи один повз одного в кампусі. Явні обмеження і жадібна відмова Ендрю дозволити їм контактувати поза взаємодією з ним самим.

Тож у Кевіна і Аарона є тихе розуміння, німа домовленість ладнати між собою, аби берегти цей мир, обережна не зовсім дружба там, де їх світи перетинаються, що відбувається рідше, ніж можна було б подумати. Аарон ділить вільний час в більшості між навчанням та відеоіграми, а Кевін все ще не знає про поняття вільного часу. Він не впевнений, що колись зможе вкласти в голові поняття чогось вільного [1].

Торчок – так називає його Ендрю, глузливо і в'їдливо, і він, можливо, правий. Чому люди приймають наркотики? Щоб згладити гострі кути. Щоб стишити свій розум. Хіба не тому Кевін закопується в ексі, тренується для ексі, розплановує ексі, ходить на пробіжки, щоб краще грати в ексі. Постійно намагається перегнати свої думки. Зробити так, щоб біль у м'язах заглушив шум в голові. Зробити так, щоб виснаження пересилило нічні жахи.

Те, що Ендрю байдуже на ексі, – обурливо, але незацікавленість Аарона болюча. Це їхній камінь спотикання, через який Кевін певен, що вони зможуть хіба що терпіти один одного, ну то й нехай. У Кевіна не було друзів у Гнізді, і тут друзі йому теж не потрібні. Він позбувся мучителя й отримав захисника. Це вже немало.

Він просто не думає про те, що він також позбувся і розмов французькою пошепки, і стиснутих у підтримці рук, і обережних пальців, які допомагали змити кров, коли все було зовсім погано. Якщо він думає занадто багато, він бігає чи тренується, чи п'є, поки думки не стинхуть. Сполоснути, повторити.

*

Аарон ненавидів Кевіна, коли той тільки прийшов до них. Не з тієї ж причини, що й інші Лиси. Не через його зарозумілість, чи постійну критику, чи те як мало йому треба було, щоб на них зірватися. Ні, Аарон зненавидів Кевіна через набагато більш особисту і дріб'язкову причину.

Аарон зненавидів Кевіна, тому що Ендрю його бачив. Ендрю зробив Кевіна центром свого світу. Ендрю розширив свою зону захисту і став невіддільний від Кевіна. Ендрю, який і в хороші дні ледь виділяв Аарону пару слів. Ендрю, його брат, який силою притягнув Аарона сюди з собою, щоб грати в цю дурну гру, і їхня довбана угода з кожним днем все більше починала нагадувати зашморг на шиї Аарона.

Ендрю – неважливо, скільки разів Аарон каже, собі, що йому вже все одно, – чийого схвалення він все ще потребує, як хтось, хто тоне, потребує повітря. Не свідомий вибір, а потреба, від якої стискає груди.

То ж Аарон місяцями майже не розмовляв з Кевіном. Ігнорував його, коли обставини змушували їх зближатися. Прикидався, що не помічає, але він завжди був спостережливим, і роки насильства виховали в ньому високий рівень емпатії. Тому він розпізнав те, що Кевін постійно ходив у ванну кімнату, щоб приховати панічні атаки, а те, як він потирав ліву руку великим пальцем правиці, було не просто нервовим жестом, і що в його близькості з Ендрю справа була не стільки в Ендрю, а в тому, що Кевін був вкрай наляканий тим, щоб лишатися самому.

І провина Кевіна в тому, що Ендрю обрав його за свою нову улюблену іграшку, не більша ніж провина Аарона в тому, Ендрю ніколи не вважав його – Аарона – вартим своєї уваги. Тож він дозволив цьому льоду розтанути – потрошку, дозволив собі пристойно поводитися, коли вони змушені були бути поруч, – настільки, що Ендрю навіть залишав їх з Кевіном наодинці. Ендрю довіряв Аарону тримати Кевіна докупи у свою відсутність.

І все непогано взагалі-то. Іноді вони сперечаються, бо обидва вперті і не вагаються перед тим, як підняти свої захисні стіни, але в більшості вони просто співіснують. Вони обидва занадто виснажені намаганням жити, щоб ще й сваритися один з одним. Дивно, що під захистом Ендрю є ще хтось, крім нього, хтось, хто не кровний родич, та Аарон з кожним днем все менше і менше звертає увагу на присутність Кевіна.

*

— Посунься, – Аарон спихає довгі Кевінові ноги з журнального столика, щоб пройти й сісти на диван.

— Міг би обійти столик, – каже Кевін. Він не дає Аарону дотягнутися до пульта: – я дивлюсь.

— Нічого ти не дивишся – ти читаєш.

— Я роблю і те, і інше.

— Ти не можеш робити і те, і інше. І для того, і для того задіюється ділянка мозку, яка відповідальна за обробку слів і звуків. Тому одночасно це робити не вийде.

Кевін завжди забуває, наскільки Аарон розумний. Може це тому, що він мало говорить. Може тому, що в голові він асоціює його з Ендрю, чий інтелект більше тактичний і практичний, порівняно з Аароном, який тримає в голові купу фактів. В тій частині його свідомості, де уявлення про обох Мін'ярдів накладаються одне на одного, дев'яносто відсотків займає Ендрю, тож, може, він просто постійно стирає той факт, що Аарон академічно розумний.

А може, він просто ненавидить не бути найрозумнішою людиною в кімнаті.

— Та як скажеш, – відповідає Кевін і дає Аарону забрати пульт. Він сповзає нижче на стільці і хмурить брови, дивлячись в свою книгу. Вона про Чингісхана, і Кевіну здається, вона б йому справді сподобалась, якби в нього був час почитати більше ніж дві сторінки за раз. На це він сподівався. А тепер його відволікає роздратування на Аарона.

— Ні, – каже Кевін, коли Аарон перемикає на одну з тих програм, де показують реальну зйомку з невідкладної допомоги. – Ми цю хрінь дивитись не будемо.

— Ти нічого не дивишся. Ти читаєш.

— Я бачу все боковим зором.

— Ну то не дивись.

— Вимкни. Ці передачі огидні.

— Ти дивишся на відтворені сцени вбивств з увагою, вартою заздрості.

— Це інше.

— Ага. Там людей вбивають. А тут вони лишаються живі.

— То просто відтворення. А це насправді.

— Не думав, що ти гидливий.

Він бачить, як скальпель розрізає шкіру. Аарон відкидається на диванну подушку і наче так і треба чистить мандарин, а Кевіну занадто тісно і спекотно у власній шкурі. Його руки на книжці починають тремтіти. Він різко її закриває і притискає до грудей, щоб Аарон не помітив.

— Пішов ти, – каже він. На ноги підіймається рвучко і занадто швидко, гомілкою вдаряється об стіл. Він не реагує. Йому треба забратися з цієї кімнати. Він бачить кров. Він практично відчуває розріз на собі. В голові йому паморочиться, а груди стискає.

Кевін зачиняє двері в спальню й осідає на підлогу, нахиляє голову між колін і намагається дихати рівно. Не допомагає. Вдихи стають все швидше, аж доки він не починає задихатися, поки він не вчіплюється в волосся і тягне зі всієї сили в спробі заземлитися через біль. Гарячі сльози починають капати швидше, ніж він встигає їх зупинити. З ним Ріко мав бути обережним. Він був його улюбленою іграшкою, але також він був занадто цінним аби стати бракованим. Кевін мав виглядати привабливо й ідеально, коли виходив на поле. Жодного з його шрамів не видно. Лінії на стегнах, які пекло, коли він бігав, об струпи на яких терся одяг, і від цього було боляче. На животі, на грудях. Чисті акуратні лінії. Повільні й довгі. Щоб завдати болю.

Він притискає долоні до очей і хитко підіймається на ноги. Одну руку важко опускає на стіл, аби втримати рівновагу, а здригання біжить вверх по руках і переходить на тулуб. Все скінчилося, і він у безпеці, Ендрю пообіцяв, що він у безпеці, але Ендрю – лиш одна людина, а під командуванням Ріко занадто багато солдатів.

Він думає про свою роздроблену руку і відчуває фантомний пульсуючий біль. Про те, що він тепер придатний для гри лиш до наступної травми. Про те, що якщо він опиниться там знову, порізами може не обмежитися.

В голові паморочиться сильніше від того, що він не дихає як слід, а в двері стукають.

— Йди звідси, – його голос звучить ніби здалеку. Ніби чужий.

— Я залишив тобі ромашковий чай під дверима, – каже голос Аарона, гучний рівно настільки, щоб він його почув. Кевін не знає, якого хріна Аарон Мін'ярд приносить йому чай.

Він прислухається до кроків, що віддаляються, і тільки коли настає тиша, закриває вуха руками, скручується в клубок, до тиші, і намагається дихати, дихати, дихати, доки робити це не стає трошки легше.

В нього все ще ледь тремтять кінцівки, коли він відчиняє двері. Він бачить потилицю Аарона на дивані, а також те, що по телевізору вже інший канал. Кевін підіймає чай – вже ледь теплий – і батончик з граноли, який Аарон залишив разом з чаєм. І він сідає за свій стіл і ґуґлить «ромашковий чай».

Заспокійливий... допомагає при безсонні, депресії та тривозі.

Кевін хмуриться, але все одно п'є.

*

Вони про це не говорять. Вони багато про що не говорять, лиш про якусь поверхневу срань та й то скупо, але Аарон помічає це в Кевіні, і він певен, що Кевін бачить те ж в ньому самому. Здригання від гучних голосів. Кров на пальцях, через обкусані нігті. Спалахи гніву, коли команда свариться, а тоді знов тиха апатія.

Він це ненавидить. Ненавидить, що хтось може розпізнати в ньому цю вразливість, яку він ховає під мовчанням і вишкіреними зубами. Ненавидить, що хтось бачить в ньому слабкість, яка, на його думку, мала померти разом з його матір'ю. Ненавидить, що все ще відчуває це, хоча пройшло вже стільки часу.

Більш за все він ненавидить те, що не дивлячись на це Кевін все ще Кевін. Успішний, впевнений, зарозумілий. Він здригається, але ніколи не ламається, навіть після всього, навіть після того, як все втратив, він видерся назад, а Аарон почувається так, ніби він постійно руйнується, постійно завалюється сам у себе, і має підбирати уламки самого себе з багна. Він і близько не знає, якою людиною мав би бути. Він не знає як правильно існувати.

Кейтлін – його іскра. Маяк на вершині скель. Єдина надія, яка змушує його видиратися нагору по своїх же уламках, але він ніколи зможе досягти її, ніколи її не досягне. Вона – це викрадені секунди і ніжність, на яку він не заслуговує. Вона – це заспокійлива ласка на відкритих ранах, і вона не знає, як глибоко ті тріщини насправді сягають.

Він хоче ненавидіти Ендрю за те, що той змушує їх триматися на відстані. Хоче ненавидіти свою матір, за те що вона взагалі їх такими зробила. В підсумку він ненавидить тільки себе і свою слабкість, і страх, який в нього вколотили так глибоко, що його паралізує від однієї думки про те, щоб опиратися чиємусь гніву, хоча жінки, яка завдала йому найбільше болю, вже нема.

Йому постійно боляче, і іноді він ловить на собі погляд Кевіна, і стає настільки впевненим, що Кевін знає, що його починає нудити від цього. Він не хоче, щоб його так знали. Він не хоче, щоб люди бачили цю його версію. Він не хоче таким бути.

*

Кевін натрапляє на Аарона, який сидить в кутку на дивані, замотаний в ковдру. Зазвичай це б не привернуло його уваги, проте зараз Аарон рівно на тому ж місці, де сидів, коли Кевін пішов на пари кілька годин тому.

— Ти що, весь цей час не рухався? – у відповідь Аарон видає лиш якийсь неясний звук, і Кевін стискає щелепу. – Я певен, тобі є ще чим зайнятися, крім як байдикувати.

Аарон дивиться на нього, і Кевін майже випускає з рук пляшку води, тому що на нього дивиться Ендрю в ті короткі моменти, коли він не на своїх таблетках. Очі пусті й не виражають нічого. Під ними – темні кола, а кутики рота опущені в похмурій гримасі. Єдина різниця в тому, що очі в нього вогкі й почервонілі. Кевін ніколи не бачив, щоб Ендрю плакав.

— Ти захворів чи що? – він хотів, щоб його слова прозвучали лагідніше, але звучать вони як звинувачення. Аарон мотає головою і сильніше натягує на себе ковдру. Кевін це ігнорує і підходить ближче, щоб покласти тильну сторону долоні Аарону на лоба. Той навіть не намагається відпихнути його руку від себе. Лоб вологий, але ніби не від жару. – Ти сьогодні їв?

Ковдра зсувається, коли Аарон знизує плечима.

— Можеш мені відповісти?

— Йди звідси, – промовляє Аарон хрипким голосом.

— Ти мені потрібен в гарній формі. Тобі треба поїсти.

— Від'їбись, – в його тоні нема тієї в'їдливості, яка мала б бути. Слова виходять фальшивими й пустими, і Кевіна трохи мутить – цьому він не може знайти причину.

Він залишає Аарона самого і йде в кімнату, щоб покласти свої речі. Пофіг. В його обов'язки не входить няньчити свою непутящу команду. Він кілька разів злобно прокручує цю думку, поки робить сендвіч і наливає воду в склянку. І ставить їх перед Аароном.

— Їж, – каже Кевін тоном, який не лишає простору для суперечки. Аарон починає підіймати погляд на нього, та Кевін одразу розвертається. Він не залишається, щоб впевнитись, що той поїсть, але коли знов проходить повз кухню, то бачить, що тарілка і склянка сохнуть біля раковини.

*

Легені Аарона не пропускають повітря. Розжарений пекучий біль тягнеться в нього по горлу і спускається на груди. Він хапає повітря ротом, але від того ніякого толку. В нього болять ноги. Плечем він врізається в стіну над сходами і боляче падає, не встоявши на ногах. Він перекочується на спину, і вона височить над ним.

— Від тебе, бляха, ніякої користі, – каже Тільда. Аарон відповзає назад, п'ятами відчайдушно відштовхується від підлоги, але неважливо, наскільки він старається, – вона, здається, так і залишається стояти над ним. – Жалюгідний. Ні на що не годишся. Ти знаєш, що зруйнував мені життя? Я б стільки могла зробити, якби не ти. Якби не ви обидва.

Поза нею Ендрю то з'являється в полі його зору, то пропадає знов. Він широко позіхає, повертає в руці ніж і кидає його на підлогу поруч з Аароном. Аарон тягнеться і хапає ножа, коли Тільда нахиляється до нього.

Він розсікає їй руку, але вона, здається, не помічає. Вона вчіплюється йому в волосся і тягне його голову назад. Аарон залишає поріз на її обличчі і кров крапає з-під ока. Вона збирається в кутику губ, затікає в рота і лишається плямами на зубах. Тільда широко посміхається, коли її рука стискається навколо його горла. Він б'є її ножем в живіт. Вона навіть не кривиться.

— Може вона права, – каже Ендрю, який виглядає так, ніби йому нудно і взагалі все одно, – може, від тебе і справді ніякої користі.

Тільда тягне його за шию і вдаряє його головою об підлогу. Знову. Знову. Зн-

Аарон прокидається зі скавучанням. Простирадло збилось і заплуталось кругом нього, і він панічно пручається, бо йому здається, що його хтось тримає. В той момент, коли він розуміє, що це був нічний кошмар, він притискає руку до своїх тремтячих губ так сильно, що відчуває, як зуби впиваються в кісточки.

Його волога від поту футболка прилипла до спини. Серце б'ється до шаленого швидко. Він затримує дихання і напружує слух, але Нікі під ним гучно хропе, а дихання Ендрю з іншого боку кімнати все ще рівне. Аарон повільно видихає і звішує ноги з ліжка. Він обережно виходить з кімнати і зачиняє за собою двері так тихо, як тільки може. Він повертається обличчям до кухні і завмирає, коли бачить, що світло там вже горить.

Кевін сидить за кухонним острівцем і витріщається в простір перед собою, але приходить до тями, коли Аарон підходить ближче. Аарон думає звернути і прикинутися, що йшов у ванну, але ноги несуть його все в тому ж напрямку, і він не хоче справити враження, ніби Кевін на кухні його злякав. І він дуже добре розуміє, наскільки в нього вологі очі.

Аарон зупиняється з іншого боку острівця і бачить, що Кевін виглядає не набагато краще. На потилиці волосся в нього прим'ялося, а на маківці як попало стирчить догори. Під очима в нього лілові тіні, і вираз обличчя неспокійно порожній. Він п'є горілку прямо з пляшки.

— Чаю? – слово це звучить так хрипко, що Аарон думає, чи не довелося Кевіну його з себе виривати.

Аарон тягнеться до пляшки. У відповідь пальці Кевіна стискають її сильніше, а тоді розслабляються і Аарон забирає пляшку собі. Він робить ковток і кривиться від пекучого відчуття. Робить ще один і повертає пляшку Кевіну.

Тепер волога тканина футболки холодить йому спину. Він шкодує, що не прихопив з собою худі, коли виходив з кімнати. Він обходить Кевіна і йде робити чай. На секунду зависає відстороненим поглядом на своїй чашці, а тоді дістає ще одну для Кевіна.

Аарон насправді не чекає, що Кевін питиме чай, тому його дивує, коли той наливає шот горілки собі в кружку. Аарон сідає поруч з ним, і вони обоє притискають свої кружки до грудей – чіпляються за крихітне джерело тепла. Кевінова суміш з горілки й чаю точно несмачна, але він робить великий ковток. Аарон потягує свій. Вони не розмовляють, а коли закінчують з чаєм, Аарон методично миє кружки і повертається до своєї кімнати. Невдовзі він чує, як Кевін йде в ліжко.

*

П'ятниця, коли вони в Колумбії. Бас пульсує крізь підошви Кевінових ступнів, грохотом проходить крізь кості. Він дуже п'яний, трохи обдовбаний, і йому добре. Тоді він вперше розуміє, що Аарон взагалі-то доволі привабливий.

Це не те щоб щось важливе. Він постійно думає про людей, що вони привабливі. Елісон – в своїй сучливій гостроті. Метт зі зростом, який змушує Кевіна почуватися ніби в клітці, але в приємному сенсі. Ендрю – невисокий, з міцними м'язами і руками, на які Кевін часом задивляється занадто довго. Бляха, навіть Ніл гарний, коли не поводиться як противний маленький гівнюк.

Мабуть, дивно, що він прийняв привабливість Ендрю не задумуючись, але на Аарона це так і не поширилося. Його розподіл уваги – дев'яносто на десять – між Мін'ярдами таки упереджений. Хоча, можливо, тепер, здається, сімдесят на тридцять. Ендрю все більше і більше часу й уваги приділяє Нілу, і Кевін та Аарон тепер обидва на узбіччі. Нікі десь на краю теж, але в нього є Ерік, тому це не одне й те саме. Тея дуже зайнята, а Кейтлін – секрет, який не вдається зберегти, але все ще краще тримати її подалі.

Волосся Аарона прилипло йому до лоба від поту. Щелепа в нього стиснута так, що виділяється різкою лінією; він стрибає під пісню. Мінливе світло розливається по його обличчю безліччю кольорів, від чого тіні стають ще глибшими. Кевін не розуміє, наскільки сильно витріщається, доки не проливає напій собі на груди, і до нього не доходить, що він ось-ось впустить свою склянку.

Він мотає головою і відвертається. Одним махом допиває свою випивку. Запускає руку у власне вогке волосся. Він переводить погляд назад, і Аарон сміється над тим, як незграбно танцює Нікі; Аарон настільки розслабився від крекерного пилу, що дозволяє своїм справжнім емоціям відобразитися на обличчі. Біля кутиків його очей зібралися зморшки, зуби в нього ладні, рівні, крім косого сколу на правому різці, від чого кінчик в нього гострий.

Кевін ледь прикриває очі, поки спостерігає за ними. Він уявляє, як цілує ту посмішку, торкається вигину шиї – там, звідки світло постійно зганяє тінь. Не те щоб він хоче саме Аарона. Кевін просто збуджений від мішанини речовин, а Аарон просто привернув його увагу. Він достатньо розслабився, щоб дозволити собі такі думки.

Тоді Нікі помічає його і тягне за руку до них. Кевін намагається пручатися. Він насправді не танцює, хоча йому подобається відчувати власне тіло, коли те пульсує й стрибає під музику. Вигляд це має так собі, тож він цього не робить. Нікі освистує його. Аарон закочує очі. Вверх по хребту Кевіна біжить відчуття виклику.

Він хитає стегнами, підіймає руку над головою в карикатурно перебільшеному сексуальному танці. Аарон сміється так, що в нього аж напій носом йде. Кевін зараховує це собі за перемогу.

*

З того часу як Аарон пів години тому повернувся додому, Кевін поводиться тихо й не рухається. Він проходив від своєї кімнати до ванної, і обидва рази Кевін сидів на одному й тому ж місці і дивився у вимкнений екран телевізора. Аарон вдягається після душу і повертається у спільну кімнату. Він проходить повз Кевіна і вмикає телевізор. Кевін смикається, тоді швидко кліпає очима. Його погляд зупиняється на Аароні, та все ще не фокусується як слід.

Аарон нічого не каже. Він падає в одне з крісел-мішків і запускає гру. Він тільки у відображенні на екрані бачить схилену голову Кевіна і те, як той тре руками очі.

Аарон кидає на диван інший джойстик.

— Що..?

— Нікі на заняттях. Будь моїм напарником.

— В мене на це немає часу.

— Ти як мінімум пів години сидів і просто витріщався в простір, – відповідає Аарон. – Є в тебе час.

— Я... я тут не настільки довго, – каже Кевін, але звучить невпевнено. Він дістає телефон, якийсь час дивиться на екран і тихо впускає його собі на ноги. Аарон перезапускає гру і знов дивиться на нього. Кевін кліпає і зітхає.

— Один раунд.

Вони грають всі п'ять.

*

Кевіну здається, він має щось сказати. Він це вже кілька тижнів обдумує. З того часу як стояв закляклий, ніби паралізований, у дверях. Ніл, який вкривав Ендрю, котрий лежав на ліжку; і кров, яка вкривала Аарона. Так багато крові. Він спочатку навіть не помітив того притирка, що лежав на підлозі. Мабуть, не помічав його довше ніж можна було б подумати. Все, що він міг бачити, – це кров. Все, що він міг відчувати, – нудотну паніку в горлі. В нього дві години болів шлунок, а все тіло заклякло від холоду. Відтоді він витає в апатичній прохолодності.

Він втратив Ендрю. Втратив Аарона. Одного отримав назад та втратив Ніла, і поки всі їдять і сміються, і радіють, він через стіл дивиться на Аарона, який сидить з кам'яним лицем. Заради хазяїв Аарон видушив з себе пару ввічливих посмішок, але коли думає, що ніхто не звертає уваги, обличчя в нього стає пустим і ніби вкривається темними тріщинами.

Кевін знає, тому що він насправді звертає увагу, тому що не може перестати думати, чи вб'є Ріко Ніла, чи відправить його назад зі зламаною рукою, чи, може, цього разу зайде далі і відріже йому всі пальці. Він не може перестати думати про Ендрю, який сам в лікарняній палаті, і про те, що зараз між ним та його страхами немає нікого. Він знає, що це егоїстично, але це знання не полегшує жаху, який в нього втравлювали роками знущань.

Тож він спостерігає за Аароном, щоб чимось зайняти думки, і думає, що йому варто щось сказати, але на такий випадок в нього немає слів, та й вони не настільки близькі, щоб цю розмову мати. Тому він просто тиняється за братами як якийсь мовчазний привид. Незваний гість з незваними гостями. Йому тут не місце.

Тобі ніде не місце.

Хіба що на полі з ключкою в руці і думками зосередженими на грі. Для цього його ростили. Його ніколи не навчали тонкощів міжлюдських відносин. Все, чому він навчився, – це як трахатися, сваритися і грати. Гарненька посмішка і солодка брехня для того, щоб зачарувати ЗМІ. Годував їх брехнею про те, яким величним він буде все своє життя, тільки щоб зрозуміти, що в реальному світі він ледь може функціонувати.

Дурень.

Аарон підіймає очі й ловить погляд Кевіна. Хмуриться. Кевін не відводить погляду. Відводить Аарон, тоді знов дивиться на нього і звужує очі. Кевін знизує плечима – короткий жест, непомітний, якщо тільки не спостерігати прямо за ним. У Аарона напружується щелепа. Кевін врешті відводить погляд.

Він дзвонить Теї і вітає її з Різдвом. В подарунок він відправив їй пару сережок – прості, але гарні. Вона прислала йому здоровенну книжку з американської історії. Кевін дякує їй і не каже, що саме американською історією він не цікавиться. Що йому так-то нудно постійно слухати про Америку. Що йому подобаються давніші періоди історії і подобається дізнаватися щось про світ, і що його зацікавленість історією спочатку була формою ескапізму – щоб бути десь не в Гнізді, яке йому ледь дозволялося покидати.

Вона не знає, тому що вони про таке не говорять, і Кевін не зраджує цій традиції й тепер. Нормально. В їх стосунках ніколи не було цього догоджання з подарунками чи розмовами про хобі. Їх об'єднує жар на полі, і як славетний син ексі, чого він ще може чекати від партнера? Чого він ще може хотіти?

Він не сумує за нею на Різдво, але приходить Новий рік, коли приїздить Ерік, коли до них приєднується Ден, і вони з Аароном стають п'ятим колесом в цьому параді парочок, і Кевіну хотілося б, щоб Тея була тут з ним. Може, йому хотілося б мати змогу поговорити з нею про те, що сталося. Може, віч-на-віч це було б легше зробити, може, при особистій зустрічі все було б нормально. Може, він би не витрачав стільки часу на те, щоб виписати з себе цей бурхливий потік думок, а потім не видаляв би його знову і знову.

Аарон часто з кимось переписується. Кевін так розуміє, що з Кейтлін. Він часто п'є. Він думає, чи доживе Ніл до Нового року. Він думає, яке послання принесе з собою Ніл, якщо повернеться.

Він думає, чи варто йому пити так багато, коли його вже й так нудить, але не перестає все одно.

Куля спускається[2], і пари цілуються. Кевін відправляє «З Новим роком», яке набрав заздалегідь. Аарон підіймає погляд від телефону, і він похитується, чи похитується Кевін, чи весь світ кругом них. Він корчить обличчя, коли Нікі, який тримає Еріка в руках, низько його нахиляє й нахиляється за ним слідом, і мокро його цілує, й підходить ближче до Кевіна.

— Щасливого Нового року чи що.

— Ага. Щасливого Нового року.

Не схоже на те.

*

Джостен повертається весь на нервах. Аарон ненавидить його, але разом з тим почувається з ним ближчим, ніж будь-коли раніше.

Він не буде йому вдячний.

Та жоден з них не зробив це заради подяки. Вони обидва зробили те, що мали, з простої інстинктивної потреби захистити Ендрю. Один їх спільний інтерес. Аарон вбив заради нього, а Ніл зі зв'язаними руками пішов до свого ката, лиш щоб повернутися – наляканим, поміченим чорнилом, ледь стоячим на ногах, але повернутися. Аарону він все ще не подобається, але він поважає його трохи більше.

Після їх злої і тихої розмови французькою Кевін виглядає зблідло і нездорово. Він все впивається нігтями собі в долоні. Аарон здирав собі шкіру на пальцях аж до краю фаланги, і кожен раз, коли він бачить неспокійні руки Кевіна, йому ще сильніше хочеться зробити собі боляче. Натомість він дивиться у вікно.

Ендрю повертається до них – з кам'яним обличчям і пустими очима. Він проходить повз Аарона, так ніби той нудна стіна, і це не в новинку, але Аарону все одно зводить шлунок від болю. Ендрю поводиться з ним так як і зазвичай, але тепер, здається, все змінилося в Аароні – після того, як він зробив те, чого вже не повернеш.

Побачивши Ендрю Кевін заспокоюється, тільки аби напруга знову зросла, коли він розуміє, які зміни відбулися в ньому. Аарон сідає в машину позаду нього і спостерігає за тим, як його шия вигинається все сильніше, по мірі того, як він згорблюється все далі й далі. Коли Кевін зачиняє двері до їх помешкання, то кілька секунд просто мовчки стоїть біля них. Аарон важко падає в крісло-мішок.

— Він просто... Так ніби...

— Так, чуваче. Отакий він. Таким відтепер і буде.

— Він навіть не... Ніякої реакції на...

— В основному ні на що. Тому припиняй сподіватися.

— І тобі нормально, що він отакий?

Що Аарон може сказати? Ні, йому не нормально. Він би хотів мати брата, з яким міг би поговорити. Він би хотів мати брата, який би переживав за щось більш особисте, а не тільки за його безпеку. Він би хотів, щоб у них були свої жарти, поїздки, і нікому з них не доводилося нікого вбивати.

Він би ніколи не сказав, що хотів би мати іншого брата, хоч іноді ця думка спалахує в нього в голові. Він би ніколи не сказав, що іноді хоче, щоб у нього взагалі ніякого брата не було. По своєму – ніяково, холодно і незграбно – він любить Ендрю, і Ендрю любить його теж. Якби він міг щось змінити, він би просто хотів, щоб Ендрю не довелось проходити через всю ту срань, яку з ним робили інші люди, і яка зробила з нього того, хто він є. Він би хотів, щоб один із них був просто довбаною щасливою дитиною.

Тож ні, йому не нормально, але це не стосується Кевіна, бляха, Дея, тому Аарон просто знизує плечима. Кевін зітхає.

— Ти недалеко від нього пішов, – каже він і забирається з кімнати.

Аарону все одно, що там Кевін думає. Він не схожий на Ендрю.

Ті слова не дають йому спокою до кінця дня.

*

Одного дня Кевін розуміє, чому йому так дивно вважати Аарона привабливим. Він їсть нарізані фрукти і робить нотатки по грі. З-за свого ноутбука він бачить неясний рух, підіймає очі й бачить, як Аарон стягує куртку, і як в нього під футболкою рухаються м'язи плечей. Шматочок яблука випадає у Кевіна з рота, поки він витріщається, і він радий, що Аарон стоїть до нього спиною.

От в чому справа: він ніколи не вважав когось привабливим тільки ґрунтуючись на зовнішньому вигляді. Ексі завжди мав до цього відношення. Чим краще хтось грав, чим більше віддавався грі, чи мав вроджений талант – це все завжди грало для нього велику роль. Лють Теї на полі змусила його шкіру палати від бажання. Потенціал Ендрю, Нілова відчайдушність – ось, що його приваблює. У більшості Лисів є якась іскра, потенціал для професійної гри, та не в Аарона. Вони з Нікі були частиною угоди. Жертва, яку принесли, аби поставити Ендрю на ворота. Аарон не надто талановитий і не надто зацікавлений, і тому не має надто приваблювати Кевіна.

Він знов похмуро дивиться на екран, але вже не може зосередитись, його мозок застряг на новій проблемі, в спробах розібратися з цією невідповідністю. Він хоче звинуватити свій мозок за те, що той накладає Ендрю і Аарона одне на одного, і викликає плутанину в почуттях, але тепер розподіл між ними в його голові вже шістдесят на сорок, і він бачить різницю.

Аарон важко зітхає. Кевін ледве чує його через навушники. Він кидає на нього ще один погляд і бачить, як Аарон потирає очі рукою, а його плечі сутуляться. Він виглядає маленьким і втомленим, і вразливим, в грудях Кевіна стає якось дивно-тісно, й оце йому вже не подобається.

Аарон нарешті помічає його і коротко киває. Кевін киває у відповідь. Тепер Кевін помічає синець, який ледь виглядає з-під коміра Ааронової футболки. Він прищурюється, спочатку думає, що це може бути рана – хтось з них завжди повертається в синцях після бійки чи тренування. Тоді знайома форма все прояснює, і Кевін розуміє, що це засос.

Ааронові губи рухаються. Кевін знімає навушники.

— Що?

— Я питаю, на що витріщився?

— О, та просто думаю, як Ендрю відреагує на той засос, – каже Кевін, хоча насправді він думав, чому у нього в животі заворочалися палкі ревнощі. Мабуть, сумує за Теєю. Мабуть, заздрить, що дівчина Аарона так близько. Мабуть. В цьому є сенс. Такі свої почуття Кевін може прийняти.

— Він мав би подивитися на мене, аби помітити, – відповідає Аарон і закочує очі.

— Може, прикриєш про всяк випадок?

— Від'їбись, – каже Аарон, але знову зітхає. Кевін мовчки простягає йому свою тарілку фруктів. Аарон довго на нього дивиться, а тоді нарешті обережно бере кілька виноградин і скибочку яблука. – Дякую.

Кевін киває і дивиться на екран, де він забув поставити гру на паузу. Тепер вже не знайде, де зупинився. Через кілька секунд вагань він здається і закриває ноутбук. Аарон сідає на диван. Не прямо поруч з Кевіном, але і не на дальньому кінці дивану. Кевін ставить тарілку між ними. Він вмикає телевізор і гортає канали, доки не натрапляє на тру-крайм документалку. Кутики рота Аарона піднімаються в легкій посмішці, і в грудях стає не так тісно, а ще – тепліше.

*

Аарон знаходить Кевіна на дерев'яному балконі в будиночку. Він стає позаду нього, вдихає холодне нічне повітря. Тіло в нього дрижить, а думки розлітаються, але йому спокійніше, коли він вдивляється в темні тіні в лісі. Аарон кладе долоні на дерев'яну огорожу, на яку складеними руками спирається Кевін, і стискає її.

— Тож. Ти тепер ніби як третій зайвий, а? – губи в нього пульсують від удару Джостена, який би той не був слабкий через поранення. Він більше злиться на лицемірство Ендрю, ніж на щось ще. З тим, яка лють була в очах Джостена, він не певен, що той заспокоївся, хоча Аарон ніколи насправді не сумнівався б у людині, яка віддала себе Ріко заради Ендрю. То була дріб'язковість та і все, але з такою правдою важко, тому він каже собі, що це заради Ендрю, і зупиняється на цьому.

Кевін знизує плечима.

— Ваймек молодший. Видно, ти і справді син ексі.

На це він відповіді не отримує. Кевін повертається, і губи в нього скривлені у злій гримасі, і Аарон думає – єдина твереза думка в його голові, – чи вдарить він його сильніше, ніж вдарив Джостен. М'язи в нього напружуються в очікуванні удару. З'являється той самий старий закостенілий дитячий переляк перед жорстокістю, що ховається в темряві; мазохістський потяг до саморуйнування змушує його сподіватися, що Кевін таки вдарить.

Кевін швидко підходить до нього. Аарон занадто п'яний, щоб прикидатися хоробрим, і його тіло на автоматі відступає, він притискається спиною до балконної огорожі. Кевін підіймає руку, але зустрічається поглядом з очима Аарона, і несподівано обм'якає. В нього на обличчі проступає смутне усвідомлення. Замість того, щоб вдарити його, він кладе руки по обидві сторони від Аарона – заганяє його в клітку своїх дурних довгих рук.

— Просто закрийся нахрін, – каже Кевін, його дихання на обличчі Аарона тепле і пахне алкоголем. Аарон наїжачується в обороні. – Навіть до Ніла ви, хлопці, були сім'єю. Це я завжди був зайвою деталлю.

Для Аарона це звучить настільки, бляха, дико, тому що Ендрю завжди бачив Кевіна. Давав йому їздити на передньому пасажирському сидінні. Сідав поруч з ним. Фізично відділяв собою Кевіна від інших людей. Кевін – просто йобаний коштовний камінь в короні їх компанії. Він певен, що йому Ендрю за тиждень каже більше слів, ніж сказав Аарону за все їхнє життя.

Кевін починає відходити, і Аарон хапає його за зап'ясток. Кевін автоматично смикається, але Аарон стискає руку так, що аж біліють кісточки. Коли Кевін розуміє, що той просто тримає і не збирається на нього напасти, він перестає вириватися.

— Ти такий, бляха, тупий, – каже Аарон, і Кевін нахмурюється. Вони витріщаються один на одного якийсь момент, тоді Аарон відпускає його зап'ясток. – І, між іншим, якщо в тебе є нормальний батько, не варто цього соромитись.

Він відпихає Кевіна з дороги і зникає в своїй кімнаті.

*

Вага нарешті розказаного секрету викликає між ними напругу. Кевін знає. З того моменту, як Тея увірвалася в кімнату в гуртожитку – розкішна, обурена і така ж запальна як і завжди, – до того, як вони сидять біля розбитого Жана у вільній кімнаті вдома у Еббі, до того, як вона йде з обіцянкою дивитись фінал чемпіонату і поцілунком, який обпікає йому кутик рота. Все не так, як було.

Кевін зняв з їх відносин покров і світу відкрилась порожнеча, що була під ним. Хиткий каркас, якому вони надали форму пари. Привид брехні, напівправди й секретів. Він торкається своїх губ, коли Тея розвертається, щоб піти, і відчуття близькі до того повного ненависті привласнення, що й у Ріко. Кевін зморгує сльози.

*

Аарон ніколи не бачив, щоб Кевін виглядав таким живим, як коли вони зустрічають Джеремі Нокса. Навіть тоді, коли вони з Нілом починають палко сперечатися про ексі, в нього так не горять очі, а обличчя освітлює не та явно вивірена посмішка, що він показує на камеру. Плечі Кевіна розслаблені, обличчя світле, міміка жвава, і він кілька зайвих секунд не відпускає руку Джеремі після потиску.

Аарону майже доводиться прикусити язика, щоб не засміятися, коли він розуміє, що отак виглядає Кевін Дей, який, бляха, запав на когось. Він відвертається і прикидається, що кашляє, щоб приховати смішок; він ігнорує запитальний погляд, який кидає на нього Нікі.

Аарон думає, що таки розуміє його, коли Джеремі передає Кевіну склад їх команди на цю гру. Коли вони грають проти Троянців – пристрасних і зіграних між собою, але не жорстоких без потреби. Вони всі – сміх і втомлені посмішки, і щире задоволення. Він ніколи не бачив, щоб якась команда так грала, ніколи не міг уявити капітана, який би саме так вів командну гру.

Коли ти виходець зі світу, де люди завжди похмурі і злі, завжди готові зірватися, завжди готові звинуватити тебе у своїх невдачах, такі люди як троянці здаються несправжніми. Вони здаються неймовірними. Таке відчуття, ніби дивишся прямо на занадто яскраве сонце. Кевін Дей не Ікар. Він не пожертвує всім заради відчуття тепла на шкірі й швидкості вільного падіння, але це можна уявити.

Аарон згадує те відчуття, ніби Кейтлін – його світло, коли він завалюється сам в себе. Він думає, що для Кевіна Джеремі більше як світло з того боку горизонту, уявне життя – краще, ніж у Гетсбі з його писаним особняком, повним фальшивих друзів і прикритим надмірністю, мрія, до якої він тягнеться, але яка може зламати його, якщо він її досягне.

Тому в такі моменти Кевін дозволяє собі бути людиною, якою міг би стати, якби виріс під сонцем, а не замкненим в темряві Гнізда під землею.

Від такого Кевіна в Аарона якось дивно тягне в грудях.

*

Кевін дивується, коли Аарон та Нікі з'являються на вечірньому тренуванні. Вони нічого не кажуть, але приходять на поле в формі, готові грати. Аарон йде перший. Кевін зустрічається з ним поглядом, і Аарон підіймає підборіддя – хай Кевін тільки спробує щось сказати. Кевін не каже. Він повільно розтягує губи в посмішці, лукавій, як у лиса, і вже продумує, що треба змінити в тренуванні, аби включити цих двох.

Він ніколи не бачив, щоб Аарон грав так відчайдушно. Він завжди викладається на самих іграх, але на тренуваннях не дуже старається. Тепер же він виконує вправи з тихою люттю, пітніє і задихається, але зовсім не скаржиться, навіть коли Кевін кричить прямо йому в обличчя в спробі випустити власну тривогу.

Кевін крадькома поглядає, як той стягує свою вологу форму, і до самого нутра його пробирає бажання. Має сенс. Він такий напружений. Таке відчуття, ніби шкіра на костях натягується занадто сильно. Йому хочеться випустити пару, а Аарон сьогодні привернув його увагу, ось і все. Він змушує себе відвернутися, але на самоті в душовій кабінці він уявляє, як Аарон все з тією ж палкою пристрастю притискає його до стіни. Уявляє зуби на своїй ключиці й руки на шкірі. Кевін прикушує власне передпліччя, щоб заглушити свій тихий стогін, коли кінчає.

*

Коли вони всі в нервовому передчутті збираються в автобусі, щоб поїхати до університету Едґара Аллана, Кевін показує їм своє нове татуювання. Він стає між рядами сидінь і знімає пов'язку – мовчки, але всі все одно дивляться на нього.

Команда вибухає схвальними вигуками. Аарон трохи нижче сповзає на сидінні і втягує щоки, щоб прикусити їх. Цього недостатньо, аби сховати посмішку. Він притискає долоню кісточками до рота якраз коли зустрічається поглядом з Кевіном, між ними з'являється якесь взаємне розуміння того, що це насправді значить, а тоді Кевіна обступає решта Лисів, і той щезає з Ааронового поля зору.

*

Тіло Кевіна оніміло. Він змушує його рухатися, хоча все, що він відчуває – легке поколювання. Він знає, що пізніше буде боліти, від напруги і тієї кількості ударів, які він на себе прийняв, але він так близько. Прокладає шлях між старих співкомандників. Він бачить ворота. Він не встигне.

Він кидає м'яча, звучить сигнал, і Кевін ледь встигає засмутитися, коли чує другий сигнал, і розуміє, що перший прозвучав тому, що він забив.

З нього б вибило дух, якби в легенях ще лишалося повітря.

Команда, ревучи, ледь не несе його на центр поля. В нього підкошуються ноги. Їхня радість виривається какофонією шуму, яка б діяла йому на нерви, якби він не був в такому шоці від того, що їм справді вдалося.

Тоді хруст. Стукіт ключки Ріко. Ендрю поруч з Нілом, як сторожовий пес, і Кевін... Кевін не відчуває спалаху страху, який думав, що відчує. Тепер він вільний. Ріко його не дістане. Знову – ні. Ріко здається якимось незначним, і Кевін відчуває збочене задоволення, коли бачить, як того з його пошкодженою рукою забирають геть.

Він бачить, як Кейтлін і Ерік метушаться кругом Аарона та Нікі, бачить, як Ден і Метт похилилися одне на одного. Він кидає погляд на південну віп-зону, і йому цікаво, що думає Тея. Він потирає ліву руку великим пальцем правої – від перенавантаження старі рани пульсують.

Коли їх відпускають в душ, Кевін нарешті починає відчувати. Він плететься в кабінку і вмикає воду настільки гарячу, наскільки може стерпіти. Біль нічого не значить. Вони перемогли і перемога буде з ним довше, ніж адреналін.

В автобусі Кевін стає на коліна на своєму сидінні.

— Хороша гра, – каже він, тому що останні півтора тижня на тренуваннях він кричав на них, вказуючи на їхні слабкості, змушував їх пнутися зі шкіри. Це він може їм дати. У відповідь до нього доносяться саркастичні смішки вперемішку з радісним задоволенням. Позаду нього Аарон пирхає.

— Дякую, Ваша Величносте.

Кевін показує йому середній палець, але той не перестає посміхатися всю дорогу до готелю і вечірку, яка на них чекає.

Тея міцно стискає його плече, коли бачить його, і біль проходить по руці Кевіна. Вона всовує йому в руки випивку. В ту ніч трахає її на ейфорії від перемоги – кінцівки в нього тремтять, а біль заглушає алкоголь. І в половину не так добре, як той фінальний гол.

— Твоєму охоронцю не варто було так вчиняти з Ріко, – каже Тея після, коли вони лежать на вологих простирадлах.

— Нахуй Ріко, – люто випльовує Кевін. Вона хмуриться, але більше не каже нічого, і нехай. В решті решт, вони не звикли говорити одне з одним.

*

Якщо Кевін, який говорить з Джеремі Ноксом, сповнений життя, то Кевін, який почув, що трапилось з Ріко, – труп. Аарон бачить, як емоції стікають з його обличчя. Єдиний доказ того, що він все ще дихає, – слабке тремтіння рук і ніг. Вираз очей у нього відсторонений, і Аарон розуміє, що Кевін починає падати сам у себе.

— Добре, що здихалися, – каже Ендрю. Кевін блимає. Інші Лиси відносяться до цього, як до новин про Нілового батька – проблему нарешті вирішено; але руки в Кевіна не перестають тремтіти. Ось на що дивиться Аарон. Як пальці стискаються і розтискаються. Як він нігтями впивається в долоню чи проходиться по кісточці на зап'ястку, щоб заземлитися.

Що стосується кривдників, люди завжди вважають їх виключно злими. Вони бачать тільки погані їх вчинки. Вони не можуть зрозуміти, що існують ще й проміжні моменти. Що є нормальні розмови і короткі прояви доброти, і що ці моменти теж є частиною уявлення, які про них мають їх жертви, – і, господи, Аарон ненавидить це слово.

Ось в чому справа: злість виснажує. Страх виснажує. Постійно бути в режимі «бий-біжи» теж виснажує, і в якийсь момент від виснаження ти вигораєш. Тому ти приймаєш короткі прояви доброти. Ти приймаєш проміжки між гнівом і жорстокістю. Ти приймаєш їх і тримаєшся за них, тому що так легше вижити. Так легше справлятися. Легше триматися на плаву у хвилях, якщо знаєш, що хвилі врешті уляжуться, хай навіть ненадовго.

Кевін і Ріко були як брати. Завжди разом. Роки і роки розмов, спогадів і ігор. Аарон може це зрозуміти. Може зрозуміти, як це: ненавидіти когось, боятися когось, хотіти, щоб та людина щезла, але все ще мати в собі частину, яка ту людину любить, незважаючи ні на що. Щось, що ти не можеш втратити. Щось, з чим тобі просто доводиться жити поміж страху і болю.

Тож він дивиться на натягнуту Кевінову посмішку, на те, як тремтять в нього губи, на те, як він киває і відмахується від чужих слів, і вислизає в їхню кімнату. Аарон йде за ним.

— Йди звідси, – каже Кевін, коли бачить Аарона.

— Тобі треба сісти рівно.

— Що?

— В тебе напад тривоги. Коли отак нахиляєшся, це ускладнює доступ повітря.

— Відвали.

Аарон кладе руку на напружене плече Кевіна, м'язи під шкірою здаються натягнутими й затисненим. Він тягне плече назад, кладе руку Кевінові на груди і змушує його сісти рівно.

— Повільно. Спробуй повторити за мною, – Аарон дихає повільно і глибоко. Злого погляду Кевіна вистачає ненадовго. Важко зберегти сучне обличчя, коли твоє тіло впадає у панічний напад. Його рука знаходить зап'ясток Аарона, довгі пальці обхоплюють його і просто міцно тримають, поки Кевін намагається повторити дихання Аарона. На це йде якийсь час, але, зрештою, він вирівнює дихання настільки, що більше нема ризику гіпервентиляції. – Отак.

Кевін шморгає носом. Аарон відводить погляд, щоб у того був хоч якийсь простір, якщо він заплаче.

— Вони не розуміють, – каже Аарон. Ніби між іншим, хоча насправді в нього всередині важке хвилювання. – Ендрю чекав, що я буду йому вдячний, коли вбив нашу маму.

Аарон видихає смішок – гіркий і гострий.

— Вона била мене, і він змусив її щезнути, і для нього в тому не було нічого більше. Він не бачив нюансів. Не бачив... Все не завжди хріново.

— Ні, – нерівним голосом відказує Кевін.

— Люди цього не розуміють, – він гладить пальцем Кевінове плече і торкається шиї. Кевін відпускає його зап'ястя. Аарон прибирає руки і засовує їх до кишень. – Спробую поки тримати їх подалі від кімнати.

Кевін нічого не каже, та Аарон і не чекає. Він на секунду затримується, просто про всяк випадок, і коротко киває. Він кидає ще один погляд на Кевіна, коли закриває двері, і не дивлячись на свій зріст, той виглядає таким маленьким і тендітним, коли отак скручується в клубок, нахиляє голову між колін і прикриває її руками. Аарон тихо зачиняє за собою двері.

*

Тепер, коли сезон закінчився, Кевіну нічим зайнятися. Новини про Ріко застали його в той час, коли йому нікуди випустити енергію. Він легко дратується і не знаходить собі спокою. Він ходить на занадто довгі пробіжки. Сильніше себе заганяє на вечірніх тренуваннях. Частіше зривається на решті команди і відчуває, що в них закінчується терпіння. На нього двічі наставляли ніж за надмірну злість на Ніла. Кожен раз Ніл відмахується від його слів і заспокоює Ендрю, і кожен раз Кевін думає про те, щоб вигнути шию вперед до леза.

Він дзвонить Теї з приводу новин через кілька днів, коли відчуває, що зможе поговорити про це без того, щоб йому стискало горло мов лещатами.

— Це жахливо, – каже вона. Не схоже, щоб вона була засмучена.

— Але трохи й полегшення.

— Кевіне.

— Що? Це правда.

— Він би не поліз до тебе знову.

— Це не скасовує всього того, що було раніше.

— Ні. Та все одно. Це був поганий сезон для Воронів. Від цього буде нелегко оговтатися.

Кевін стискає телефон так, що біліють кісточки. Він розуміє, наскільки дурний був, коли думав, що цей дзвінок принесе йому якесь заспокоєння.

— Ага, – каже він, і ось – йому стискає горло.

— Мені час на заняття, Кевіне, але пізніше можемо поговорити про наступний сезон, якщо хочеш.

— Звісно, – Кевін ледь видушує з себе це слово, але це неважливо, вони з Теєю не поговорять. Вони на різних частотах. Він слухає гудок закінчення дзвінка, сповзає по стіні й підтягує коліна до грудей.

Кевін згадує руку Аарона на своїх грудях. Згадує пульс Аарона під власними пальцями – рівномірний і чіткий, заспокійливий. Він згадує, як великий палець Аарона торкався його шиї. Це нагадує йому Жана. Ті швидкі заспокійливі дотики, коли вони допомагали одне одному вгамувати біль.

Такої підтримки хоче Кевін, але не знає, як про неї попросити. Він міцніше притискає коліна до себе і ховає в них обличчя. В нього пече очі. Він не хоче плакати. Він боляче щипає себе за ногу, доки біль не переважує смуток.

*

Аарон переїхав в кімнату до Метта, але Нікі дав йому копію їх ключа, щоб він все ще міг приходити до них. І ось так, завдяки цьому ключу, він натикається на Кевіна, що розвалився на дивані і дивиться документалку, в якій якийсь британець про щось балакає. У нього на животі стоїть тарілка з сумішшю горіхів, і їх, здається, майже не їли. Руки Кевіна просто безвольно лежать по боках від нього.

Аарону на полі діставалося так же сильно, як і всім іншим, та як би він не бісився, він знає, що поводився не краще після смерті Тільди. Це, і той факт, що коли не кричить на них на тренуваннях, Кевін майже весь час мовчить, не дає довго на нього злитися.

— Гей, високосте, – він скидає свою сумку на підлогу біля дивану і сідає поруч з Кевіном. Кевін кидає на нього погляд і повертає очі назад на екран. Він мугикає – мовляв, привіт. – Що дивимося?

— Скандинавська міфологія, – відповідає Кевін. – Не Записи Теда Банді, звісно, але вбивств тут теж вистачає.

— Добре, – Аарон тягнеться і поцуплює собі трохи горіхів. Вони прісні і не дуже смачні, але він все одно їх з'їдає. Аарон знов розслабляється на дивані й намагається слухати історію про дітей Локі, посеред якої власне прийшов.

Вони двадцять хвилин сидять мовчки, коли раптом Аарон відчуває, як щось лягає йому на плече. Він переводить погляд, і бачить Кевіна, який спокійно дихає. Перше бажання Аарона – скинути його з себе, але Кевін виглядає так, ніби вже кілька діб не спав всю ніч. Він прикушує губу, оглядається навкруги, хоча знає, що в кімнаті більше нікого нема, тоді трохи змінює власне положення, щоб Кевіну було зручніше лежати на його плечі.

Аарон не розуміє, що заснув і сам, поклавши голову на маківку Кевіну, доки його не будить Нікі, який їх фотографує.

— Ви просто так мило і спокійно виглядали! – каже Нікі, коли Аарон цілиться йому в голову диванною подушкою.

— Я тобі зад надеру, – Аарон перелізає через ноги Кевіна і женеться за Нікі у ванну. Нікі з грюкотом зачиняє двері й привалюється до них, коли Аарон з бурчанням намагається їх відчинити. Коли він нарешті здається і повертається до кімнати, Кевін позіхає і потягується на дивані, як кіт. Він помічає на собі погляд Аарона і – бляха, чесне слово, – сором'язливо йому усміхається.

— Вибач, що вирубився на тобі, – каже він. Це найприємніше, що він сказав Аарону за весь тиждень.

— Тобі, здавалося, це потрібно, – Аарон у відповідь знизує плечима. Кевін піднімається, і Аарон підходить ближче і стає з Кевіном Деєм лицем до грудей. Він підіймає голову, щоб подивитись тому в обличчя.

— Потрібно, – каже Кевін. – Дуже.

— Стане легше.

— Правда?

— Так. Не краще, але легше. Звикаєш.

— Точно.

— Даси знати, якщо знайдеш на Нетфліксі якісь хороші нові документалки? – це найменш явний спосіб запропонувати свою компанію, але це все, на що вистачає Аарона. Кевінові губи сіпаються в подобі посмішки. Він киває, Аарон киває у відповідь, тоді забирає свій рюкзак і йде до себе в кімнату.

*

Кевін нікому не каже, коли настає неминучий кінець їх з Теєю пустих відносин. Він і не збирається нікому казати, але допитливість Нікі не залишає йому шансів не встромити носа в чужі справи. Він бачить якісь розмиті здогадки в інтернеті й починає дошкуляти цим Кевіну, доки той просто не зітхає і не розказує йому.

— Ой. О ні. Я не думав, що то була правда. О, Кевіне, мені так шкода.

— Перестань.

— Ти в порядку?

— Я не збираюся брати участь в цій розмові.

— Та ти можеш поговорити зі мною.

— Нема про що говорити, відчепися.

Нікі ходить за ним хвостиком, поки Ендрю не повертається звідти, де він там був з Нілом, і не змушує його припинити. Кевін користується шансом – хапає свої кросівки й навушники, і вислизає з кімнати.

В коридорі він чує хихикання і сповільнюється. Він очікує побачити когось з дівчат з команди, але натикається поглядом на Аарона і Кейтлін. Це Кейтлін сміється, поки Аарон цілує її в шию. Він притискає її до стіни, одну руку тримає біля її голови, іншу – на її стегні. Кевін витріщається на все це на секунду довше, ніж мав би, а тоді грюкає дверима гучніше, ніж збирався. Вони відскакують одне від одного.

— Ой, привіт, Кевіне, – каже Кейтлін з посмішкою, вся гарна і рум'яна. Кевін киває їй; в нього немає вагомої причини, щоб почуватися так ошелешено і роздратовано. Він звинувачує Нікі. У Аарона злегка почервоніли вуха від того, що їх отак застали, але він теж не може перестати посміхатися. Кевіну здається, вони з Теєю ніколи разом не виглядали так щасливо.

— Привіт, – каже він, розвертається і йде по коридору. Він збігає сходами, широкими кроками перетинає хол, і глибоко вдихає, коли опиняється на свіжому повітрі.

Йому болить – трошки. Він почувається більш самотньо, ніж почувався вже якийсь час, але також і вільніше. Почувається так, ніби сталося щось, на що він сам не знав, що чекав, і тепер він може відпустити це передчуття. Той Кевін, якого хотіла Тея, був Вороном аж до самої кості. Того Кевіна більше не існує, а Кевіну-Лису потрібен хтось не такий відданий найтемнішому часу в його житті.

Кевін вдягає навушники й починає бігти.

*

Під шкірою Аарона клубочиться знайомий неспокій, і нічого з того, що він спробував, не допомогло його позбуится. Його знову тягне відтоді, як Ендрю закрив їм доступ до крекерного пилу. Все не так, як раніше. Пил ніколи не викликав залежності, тому його не збиває з ніг синдром відміни, так, як було коли він тільки перестав приймати наркотики, але все одного він відчуває поколювання під шкірою – бажання чогось більшого. В голові стоїть гул. Він старається його заглушити.

Кейтлін намагається допомогти, але це не те бажання, якому може зарадити людина. ЇЇ ніжні слова і те, як вона м'яко гладить його волосся, – це приємно, але не заспокоює шторм всередині нього. В такі моменти бути поряд з нею важко. В ті моменти, коли Ааронові почуття притупляються, і він просто пустий і онімілий. Коли вона каже, що кохає його, і він знає, що теж кохає її, але в нього всередині немає емоції, яка б підкріпила це знання. Є тільки пустка, від чого його слова видаються брехнею.

Телефон, що лежить біля нього на ліжку, вібрує, і він повільно тягнеться за ним, припускаючи, що то Кейтлін. Але це Кевін присилає йому скрін з новою тру-крайм документалкою з Нетфліксу. Аарон переводить погляд від телефону на конспект з біології – за останні пів години він ледь параграф прочитав. Він закриває книжку і сповзає з ліжка.

— На наступні кілька годин кімната у вашому з Ден розпорядженні, – каже він Метту.

— Підеш до Кейтлін?

— Ні, в сусідню кімнату. Напишу, коли повертатимусь.

— Дякую, чуваче, – Метт широко посміхається і вже набирає Ден повідомлення. Аарон виходить і прямує по коридору. Він без стуку заходить в кімнату і Кевін оглядєаться на нього через спинку дивану.

— Ти прийшов.

— Ага, – Аарон займає звичне місце на дивані і з цікавістю дивиться на глибоку тарілку на столі.

— Що це?

— M&M'з.

— Я гадав, ти не їси солодощів.

— Я – ні, а от ти їси, – Кевін дивиться на пульт, а не на Аарона.

— Ти тільки для мене купив M&M'з?

— Нічого такого.

— Чому?

— Хабар, щоб ти подивився документалку зі мною, якби ти не схотів приходити.

Аарон пхиркає, але ставить тарілку собі на коліна. Він з'їдає жменю і пропонує Кевіну.

— Мені треба слідкувати за своїм харчуванням.

— Сезон скінчився.

— Все одно.

— Ти ж знаєш, що можеш дозволити собі щось приємне, правда? Якщо ти час від часу з'їдатимеш цукерку, це не зруйнує всю твою тяжку працю. Тепер ти сам можеш вирішувати.

— Я знаю, – відповідає Кевін, але трохи схоже на те, ніби його нудить від цієї думки. Він вмикає програму і кидає погляд на Аарона. Аарон протягує йому тарілку, і, закотивши очі, Кевін бере з неї жменю. – Тепер задоволений?

Аарон знизує плечима і закидує драже до рота. Кевін їсть свої по одній за раз і, прикриваючи очі, дозволяє їм розтавати на язику. Від цього виразу обличчя в Аарона пече тильну сторону шиї. Він відвертається – почервонілий і розгублений.

«Вони були нормальною сім'єю», долинає з телевізора.

— Доки, – промовляють вони одночасно і сміються. Аарон розуміє, що за тиждень це він вперше засміявся.

*

Після смерті Ріко розподіл уваги між Мін'ярдами став п'ятдесят на п'ятдесят, але тепер Кевіну здається, що він дотягує вже десь до шістдесят на сорок на користь Аарона. Це непокоїть його з багатьох причин.

А саме: Ендрю надере йому зад, якщо дізнається, як часто Кевін думає про Аарона, і які ті думки непристойні. От тільки це більше не лише непристойні думки. Йому все хочеться бути поруч з Аароном і бачити, як той усміхається, і смішити його. Він сумує за його запахом, за відчутною присутністю, до якої не розумів, що звик, доки Аарон не переселився до іншої кімнати, за тихим розумінням людини, яка теж прокидається від нічних жахіть.

Це тупо з багатьох причин.

1. Аарон зустрічається з Кейтлін.

2. Аарон, наскільки Кевін знає, гетеросексуал.

3. А якби й ні, чому б Кевін мав його зацікавити?

4. Ендрю, можливо, вб'є його.

5. Простіше бути гетеросексуальним.

Він не затримується надовго на останній думці, тому що не чекає, що з цього щось вийде, але він знає що його репутація як спортсмена постраждає, якщо він камінгаутнеться. Це сумно, але це факт. Може, Ніл і не проти мати справу з наслідками, але щодо себе Кевін не впевнений.
/

Знати, що цього не станеться – одне, але Кевін не може просто вимкнути бажання. Йому доводиться зупиняти себе від того, щоб постійно писати Аарону повідомлення. Йому тепер хочеться ділитися з кимось навіть рандомними думками, які в нього виникають по ходу пари. Це в новинку і це дратує, і Кевіну хочеться, щоб він міг просто вимкнути почуття, дяка, тому що вони відволікають.

Кевін забуває своє роздратування, коли отримує повідомлення від Аарона.

«Закінчимо сьогодні дивитись серіал?»

Він посміхається, як ідіот, тоді тре пальцем кутик рота, доки йому не вдається взяти посмішку під контроль.

«Звісно»

Кевін думає, може, варто навести порядок у вітальні до приходу Аарона, але він не хоче себе видавати. Він неспокійно ходить туди-сюди, не може всістися, і вперше в житті думає, що розуміє значення фрази бі-катастрофа. Це найкатастрофічніший краш, який тільки могла зловити його бісексуальна дупа.

Коли Кевін чує, як у дверях повертається Ааронів ключ, він кидається на диван і намагається виглядати невимушено і природно. В результаті він більше схожий на мішанину довгих рук-ніг, але Аарон не дивиться на нього, коли заходить. Голова в нього похилена, плечі втомлено опущені і, коли він підходить ближче, Кевін помічає що у нього на пальцях свіжі ранки й кров від того, що він здирав з них шкіру. Явний знак поганого дня.

— Привіт, – на пробу каже він.

— Привіт, – відповідає Аарон і падає поруч з ним. Кевін вмикає серію і йде на кухню заварити їм чай, який Аарон все ще тут тримає. Він дає Аарону його кружку, і той спромогається на слабку, втомлену посмішку. – Дякую.

— Поганий день?

— Не зовсім.

Значить просто накрутив себе, Кевінові про таке добре відомо. Він більше нічого не каже, просто сідає поряд з Аароном і зосереджує увагу на екрані. Йому явно потрібно відволіктися. Вони закінчують дивитися серію, коли Кевін помічає, що Аарон обхопив себе руками за ребра. Плечі в нього ледь дрижать.

— Змерз? – Аарон знизує плечима. – Хочеш поставлю на паузу – підеш візьмеш кофту?

— Ні. Ден у нас.

— Ой, – коли Кевін бачить, як Аарон знову тремтить, він дістає одну зі своїх худі й кидає її Аарону.

— Це нащо?

— Щоб ти вдягнув, дурко.

— Мені не треба твоя худі.

— Ти дрижиш.

— Я в порядку.

— Як скажеш, Ніле.

— Пішов ти.

— Це просто худі. Можеш зняти, коли підеш. Боже, нічого такого ж.

Аарон бурчить, але таки вдягає худі. Він тоне в ній. Щоб звільнити руки доводиться закасати рукава. Від виду Аарона у своєму одязі тіло Кевіна теплішає й хіба не вібрує від власницького задоволення. Ого. Оце треба утихомирити, зараз же.

— В тебе до смішного довгі руки, – каже Аарон.

— Нєа. Це в тебе просто коротенькі.

Аарон затягує руку назад в рукав і розмахує нею так, що задовгий пустий рукав шльопає Кевінове обличчя.

— Гей!

Аарон широко всміхається і робить так знову. Кевін хапає його вкриті тканиною руки і відводить від себе. Аарон опирається. Якийсь час вони так вовтузяться, поки Аарон не скидає Кевіна з дивану і той стукається головою об журнальний столик.

— Блін, – Аарон все ще сміється. – Ти в нормі?

— Бляха, – у Кевіна пульсує в голові. – Так, просто вдарився.

Аарон простягає руки з рукавів, щоб допомогти йому встати. Кевін дає йому це зробити, але швидко забирає від нього руки, як тільки піднімається. Він сподівається, що не виглядає так же приємно-ніяково, як почувається.

— Можемо заново подивитися серію, – пропонує Аарон, – ми майже все пропустили.

— Звісно, – Кевін прочищає горло і вмикає серію спочатку. Аарон рівно сідає на дивані і коли Кевін сідає поруч, руки їх притискаються одна до одної. Аарон не забирає руки, і це все, про що Кевін здатен думати весь вечір.

*

Аарона втиснули на заднє сидіння між Кевіном і Нікі, тому що тепер Ніл завжди їздить на передньому пасажирському, а в Аарона найкоротші ноги. Не найулюбленіше його місце в машині, але він не скаржиться. Їм з Кевіном хоча б є про що поговорити цього тижня. Вони обговорюють ту свою тру-крайм передачу, і Нікі фукає кожен раз, коли вони занадто вдаються в деталі. Кевін закочує очі, і Аарон не встигає стримати широкої посмішки.

Аарон спирається на барну стійку, до якої вони пішли одразу, щойно приїхали до Едему. Кевін спирається рукою на стійку поруч з ним, але стоїть він за Аароном, так, що їх тіла розділяє хіба пара сантиметрів. Аарон відчуває жар його тіла. Він би відчув його тіло спиною, якби трохи нахилився назад. Він сухо ковтає і ще сильніше нахиляється вперед, проходиться плечем по внутрішній стороні Кевінового передпліччя.

В тісноті Аарон повертається, щоб дати Кевіну шот, і від того, як світло відбивається від Кевінових зелених очей, вони ніби сяють, як у довбаного кота, і Аарон на секунду ніби загіпнотизований. Він випиває свій шот і звинувачує в цьому випивку, хоча і сталося все не в тому порядку. Він дуже вмілий в запереченнях, коли хоче.

— Дякую, – каже Кевін. Йому доводиться нахилитись, щоб Аарон міг почути його через музику. Він штовхає Кевіна плечем у груди, щоб вибити собі більше простору.

— Ти в порядку? – питає Нікі згодом, коли вони вже на танцполі.

— А не маю бути?

— Ти якийсь... не такий. Весь тиждень.

Це правда, але це не означає, що Аарон хоче про це говорити. І це не означає, що він і справді якийсь не такий вже кілька тижнів; неспокійний і схвильований, постійно намагається приборкати тягу до саморуйнування. Що його любляча дівчина і те, що він навчається заради того життя, якого хоче, і все решта, що йде як треба, – що цього недостатньо, щоб відволікти його від думок про суд, від нічних кошмарів, які повертають його до того, що він вчинив. Аарон хоче присвятити життя тому, щоб допомагати людям, і тим не менш, він вбив людину, ще до того, як втілив свої плани. Що кожного ранку йому все тяжче й тяжче вставати з ліжка. Що необхідність проіснувати ще один день видається тягарем на його плечах, болем в костях, виснаженням, якого не позбавишся поспавши.

— Я в нормі, – каже він, а коли бачить, що Нікі це не переконало, додає: – Просто останнім часом втомився від занять і всякого такого.

Нікі співчутливо хитає головою. Екзамени з кожним днем все ближче, тож це тільки наполовину брехня.

— Давай сьогодні про це не думати, – каже Нікі. З цим Аарон може погодитись.

Нікі йде до вбиральні, і Аарон радо змішується з натовпом. Просто ще одне незнайоме п'яне обличчя серед безлічі таких же. Доки над ним не нависає Кевін, в своїй чорній сорочці, яка тісно облягає тулуб і м'язи рук. Якусь секунду Аарон просто витріщається і думає, чи це ще один шлях до саморуйнування, який пропонує йому його мозок.

Кевін протягує йому випивку, і Аарон киває головою на знак подяки. Його губи знаходять соломинку, і він, спраглий від танців, з усієї сили втягує в себе напій. Кевін якийсь час уважно дивиться на нього, тоді відводить погляд з таким виразом обличчя, який не вдається прочитати. Аарон киває на зону для куріння.

— Вийдемо подихати?

Кевін киває і виходить за ним на подвір'я за клубом. Тут є кілька столів для пікніка, але більшість людей просто стоять то там, то тут. Аарон йде до самого краю, подалі від тих, хто й справді палить. Кевін стає між ним і всіма рештою, і з його зростом ховає майже всіх з поля зору.

Аарон запускає руку у вологе від поту волосся, відводить його від лоба. Хвилясте пасмо падає на обличчя, коли він прибирає руку, і Кевін м'яко заводить його назад. Рука в нього холодна від того, що тримав напої, і Аарон притискається своїм гарячим лобом до його долоні. Кевін посміхається якоюсь розгубленою, однобокою й болісною посмішкою, але підкорюється й не прибирає руки від гарячої шкіри Аарона, доки його власна не нагрівається від цього контакту.

— Здається, тобі весело, – каже Кевін. Аарон не знає, що відповісти, тому що «весело» розуміє під собою той рівень емоцій, який Аарон наразі не здатен відчути.

— Мабуть.

— Ти милий, коли танцюєш поряд з Нікі. Такий крихітн- гей! – Кевін відсахується, коли Аарон б'є його по руці. В ударі насправді нема бажання нашкодити, тільки роздратування, але Кевін показово тре руку.

— Закрийся.

— Добре, коротуне.

— Я розіб'ю тобі твою височезну пику.

— Тільки не обличчя, – скрикує Кевін. – Я ним заробляю.

— Ти в ексі не обличчям граєш.

— Ні, але воно допомагає з усім іншим, – Кевін стріляє в нього своєю професійною посмішкою для преси. Аарон закочує очі. Він вже багато Кевінових посмішок бачив. Ця – не одна з його улюблених.

— Твій зад міг би справитися з цією роботою, – каже Аарон і шкодує про це, коли Кевін випльовує свій напій прямо на Аарона. Це горілка з-чимось-там. У Аарона обличчя від того стає липким. – Та бляха, фу, Кевіне.

— Вибач, пробач... ти щойно- це був комплімент моїй дупі?

— Я мав на увазі, що вона краща, ніж твоє обличчя. Не те щоб комплімент, – Аарон намагається витерти обличчя об плече.

— Дай, – каже Кевін. Він вовтузить по обличчю Аарона рукавом своєї сорочки, поки не стирає всі краплі. Аарон весь час не зводить з нього злого погляду. – Я ж перепросив.

— Після того, як обплював мене. Гидота.

— Я не хотів! Ти мене здивував, – наполягає Кевін, і його тіло так близько, і затуманений мозок Аарона думає «от якби воно було ближче». Було б так легко притягнути його до себе. Було б так легко на цю ніч поховати весь свій біль в Кевіні.

Але це б ніяк не допомогло. Вранці він би все одно прокинувся спустошеним, і йому б все одно було боляче, тільки тепер ще й з шаром провини. Він би ненавидів себе, і не зміг би знов подивитися Кевіну в обличчя, і все одно, що б він там собі не думав, глибоко всередині він знає, що ніколи в житті не вчинив би так з Кейтлін. Вона і так багато через що пройшла заради нього.

Інші люди ніяк не виправлять дефекти всередині нього, але більша кількість алкоголю могла б змусити його заціпеніти.

— Нам треба ще випити, – каже Аарон, прослизає під рукою, якою Кевін опирається на стіну над ним, і петляє до Ендрю і Ніла, що лишилися сидіти за столом. Він не озирається, щоб подивитися, чи йде Кевін за ним.

*

Кевіну пиздець. Кевіну такий пиздець. Кевін лежить на дивані у вітальні під кімнатою Аарона, і все, про що він може думати, це Аарон у нерівномірному клубному світлі, гаряча шкіра Аарона під його рукою, Аарон, який відпускає коментар з приводу його заду, і він не так добре зчитує людей, щоб знати, чи це щось значить, і Кевіну п и з д е ц ь.

Він йде у ванну, і там Аарон стоїть в своїх розтягнутих піжамних штанах і чистить зуби. Він перехоплює погляд Кевіна в дзеркалі й підіймає брову. Кевін підходить ближче, кладе руки на раковину по обидві сторони від стегон Аарона.

— Скажи мені зупинитися, – промовляє він й впирається лобом в Ааронове плече. М'язи й шкіра під ним рухаються, коли Аарон нахиляє голову, щоб виплюнути зубну пасту. Кевін цілує вигин його лопатки. Аарон нахиляється ближче.

Тоді Аарон розвертається в його руках, і Кевін підхоплює його під стегна, підсаджує на раковину. Аарон запускає руки йому в волосся, нетерпляче тягне, і язик Кевіна вже в нього в роті – вологому і м'ятному від пасти. Кевін, який тепер стоїть між стегон Аарона, відчайдушно стогне, і треться об нього.

Потім Кевін прокидається на дивані, спітнілий і з важким диханням, і нажаханий, тому що Ендрю приб'є його, тоді він розуміє, що це сон. Просто сон. Він притискає долоню до серця, що уривчасто б'ється в грудях.

Кевіну пиздець.

*

Літо наближається, і за підготовкою до екзаменів Аарон все рідше бачиться з Кейтлін. Аарон розуміє, що взагалі-то не проти, а це в свою чергу змушує його пригрузитися, тому що Кейтлін мала бути тією самою. Вона мала бути тією єдиною.

Він боровся за неї. Він всім заради неї ризикнув. Він ризикнув своїми відносинами з Ендрю. Він ризикнув нарватися на злість Ендрю. Вона мала бути саме тією, і той факт, що вона більше не робить його таким щасливим, починає укорінювати в ньому думку, що він і справді зламаний. Що та частина, яка відповідає в ньому за щастя і любов, розтрощилася під ногами Тільди, і тепер вона занадто пошкоджена, щоб довго тримати в собі що те, що інше.

Тож його не дивує, коли вона вирішує покласти цьому кінець за кілька тижнів до того, як вони роз'їдуться на літо. Це боляче. Кейтлін плаче, і Аарон заспокоює її, і це так, бляха, боляче, але не несподівано. Не тоді, коли він тижнями намагався зібрати в собі якісь почуття. Не тоді, коли вони днями навіть не пишуть одне одному. Не тоді, коли Аарон не може пригадати їх останнє побачення.

— Можемо залишитися друзями? – крізь сльози питає Кейтлін, і Аарон видушує з себе посмішку. Вона здається жорсткою і несправжньою.

— Звичайно, – він витирає їй сльози, вона палко його обіймає, і йому спадає на думку, що може, їм було б краще весь цей час бути друзями. На прощання вона цілує його в щоку.

Аарон повертається до себе в кімнату з тяготою в животі. Йому здається, він має плакати, здається, його тілу справді дуже треба поплакати, але сльози так і не приходять. Йому боляче від втоми. Йому боляче від довбаного життєвого тягаря, і це ще один камінчик до гори на його плечах.

Коли Аарон добирається додому, він падає в ліжко і згортається клубочком. Він натягує ковдру на голову, щоб Метт подумав, що той спить, але насправді він просто лежить в задушливій темряві під ковдрою і слухає своє нерівне дихання.

*

Коли Кевін бачить Аарона на дивані, очі в того почервонілі. Він відкопав Кевінову пляшку горілки, яку Кевін думав, що добре сховав. Вона наполовину пуста.

— Це моє, – тупо каже Кевін.

— Я куплю нову, – Аарон наливає собі ще.

— Добре, думаю, з тебе досить, – він намагається забрати пляшку, але Аарон тримає міцно. – Аароне.

— Кевіне.

— Відпусти.

— Я не ставлю під питання твої захисні механізми.

— ...Добре, дай хоч собі наллю.

Аарон нарешті відпускає, Кевін бере пляшку і робить великий ковток. Аарон тягнеться за пляшкою, і Кевін з зітханням віддає її назад. Він сідає поряд з Аароном.

— Хочеш, поговоримо про це?

Аарон мотає головою.

— Щось трапилося з Ендрю?

Аарон пхиркає і мотає головою знов.

— Добре, – Кевін відкриває Нетфлікс і збирається увімкнути тру-крайм документалку, але тремтяча рука Аарона забирає в нього пульт і вмикає «Нашу планету». Голос Аттенборо [3] заповнює простір між ними. Аарон шморгає носом і сповзає вниз по дивану. Кевін кидає на нього погляд, але нічого не каже.

Вони прикінчують горілку (хоча, в основному прикінчує Аарон), і Аарон вирубається на середині першого епізоду. Кевін м'яко забирає пляшку з його пальців і відставляє її вбік. Рукавом він витирає слину в кутику Ааронового рота, тоді приносить з кімнати ковдру і вкриває його.

Кевін сідає навпочіпки поряд зі сплячим Ароном і розглядає його у майже вечірньому світлі. Під його очима темні кола. Шкіра в нього в плачевному стані, на щелепі й підборідді від стресу повискакували прищі. Його тонкі губи висохли й потріскались. Шкіра нездорово блищить. Незважаючи на все це, Кевін вважає його гарним. Великим пальцем він гладить складку між Ааронових брів – легенько, бо боїться його розбудити, і вираз обличчя Аарона стає дещо більш спокійним.

Кевін сідає в крісло-мішок, дає Аарону зайняти диван, щоб поспати, але лишається достатньо близько, щоб спостерігати за ним, доки не повертається Нікі. Той запитально підіймає брови. Кевін притискає пальця до губ. Нікі тихо зачиняє за собою двері.

— Чому Аарон спить у нас на дивані?

— Неважливо. Якщо розбудиш його, будеш у мене намотувати кола по полю, доки не заплачеш, – каже Кевін.

— Добре, тренер-молодший. По-перше, ти навіть не капітан, – Нікі, мабуть, бачить злість на обличчі Кевіна, тому що підіймає руки в удаваному жесті здаюсь, і йде в бік спальні. – Добре, добре, не знав, що ти так сильно переживаєш за нього.

Кевін теж не знав.

*

Аарон радий, що екзамени нарешті позаду, тому що зараз він взагалі не може зосередитися. Лиси всі разом збираються на обід, щоб відсвяткувати, і Аарон мовчки сидить між Нікі й Ендрю. Ніхто не помітив, що він знов злітає з котушок. Що весь той прогрес, якого йому вдалося досягти, поки він видряпувався з провалля в самому собі, зійшов на нівець, і його знову наздогнала ця лавина.

Ну, мабуть, це й трапляється, коли не говорити з людьми. Коли не дозволяти людям пізнати себе. Це призводить до того, що вони не бачать симптомів того, що все знову летить під укіс.

Він підіймає погляд на Кевіна, коли той заводить розмову про те, чим вони могли б зайнятися влітку, щоб не втратити форму до наступного сезону. Кевін не звертає уваги на те, що через це на нього фукають і намагаються заткнути.

— Ще навіть не літо, а ти вже намагаєшся натренувати нас на наступний рік, – каже Метт. – Розслабся вже, Кевіне.

— Кевін не вміє розслаблятися, – каже Аарон, і дехто сміється, навіть попри те, що це не жарт. Кевін секунду дивиться на нього і відвертається. Він не часто звертає увагу на Аарона після того, як той розійшовся з Кейтлін, але Аарон не настільки п'яний був. Він досить впевнений, що не сказав нічого такого, на що б Кевін міг розізлитись так сильно, щоб аж ігнорувати його.

І тепер, коли Кевін обірвав його спробу приєднатися до розмови, Аарон замовкає знов. Все нормально. Він просто переживе цей дурний обід, а тоді зможе піти до себе в кімнату і знов заснути.

Аарон багато спить останнім часом. Неважливо, як довго, – він все ще втомлений. Постійні нічні кошмари не повернулися, але він пам'ятає уривки снів, деякі з них доволі жахаючі, та більшість – просто заплутані й тривожні.

Все ще краще, ніж реальність.

*

— Давай з нами, – пропонує Ніл. – Хоча б на кілька тижнів. Все одно тут не буде нікого, щоб потренуватися.

— Я можу тренуватись один, – каже Кевін. Ендрю, котрий стоїть поряд з Нілом, закочує очі.

— Кевіне, тебе буде дуже шкода, якщо ти все літо пробудеш тут сам, – каже Нікі.

— Я не буду сам.

— Бути третім зайвим для Ваймека і Еббі – не рахується.

— Йди нахрін.

— Хіба на твій.

— Фу, – Аарон натягує каптур на голову, – гидота.

Кевін дивиться на нього. Останнім часом він намагався триматися від Аарона подалі, на що не знадобилося багато зусиль, тому що Аарон майже не розмовляв ні з ким з того часу, як розійшовся з Кейтлін. Нікі все носиться кругом нього і дає марні поради про те, що в морі ще повно риби. Кевін майже впевнений, що Ендрю сказав щось набагато більш жорстоке, тому що Аарон тепер поводиться точнісінько як Ендрю – зневажливо. Ніл в більшості просто дивиться, що змушує Аарона наїжачитися і підняти свої захисні стіни сильніше, ніж змогли б будь-які слова.

Кевін знає, що це на користь, і що відстань на користь, і що йому варто скористатися цією можливістю, щоб їм стати ще далі одне від одного, але бачити Аарона таким пригніченим, сумним і відстороненим, – через це все йому хочеться бути ще більш наполегливим.

— Кевіне, ти взагалі слухаєш? – питає Нікі.

— Ем. Ні, – каже Кевін, і Аарон видихає ледь чутний сміх. Нікі зітхає.

— Кевін!

— Ой, та просто поїхали з нами на пару тижнів, і вони заткнуться, – каже Аарон, який вже стомився від цієї розмови. Кевін переводить очі на нього, але Аарон дивиться просто перед собою, погляд у нього скляний і відсторонений.

— Добре, – на це Нікі згрібає його у ведмежі обійми, хоч Кевін і відпирається.

*

Добре повернутись в Колумбію. Не те щоб дім, але найближче до цього, що тепер є в Аарона. Він, здається, ніколи не мав місця, де відчував би себе вдома. Йому здається, що він ніколи його й не матиме.

Джостен – небажаний гість. Сидить в спільних кімнатах. Ходить за Ендрю. Завжди дивиться на Арона так, ніби знає, що відбувається в нього в голові. Аарон розуміє, що все частіше компульсивно обдирає шкіру з пальців, щоб відволіктися від бажання вмазати Джостену по його тупому обличчю. Руки в нього постійно в свіжих ранах і болять. Іноді це все, що він відчуває.

Нікі полетів до Німеччини, щоб кілька тижнів побути з Еріком, тож Аарон багато часу проводить сам – уникає Ніла й Ендрю. Іноді вони збираються вдвох з Кевіном, але той, здається, не проти бути третім зайвим, тому здебільшого Аарон сам по собі. Він багато гуляє. Виходить ввечері, коли сонце починає сідати, і не повертається доки зовсім не стемніє. Намагається не думати про суд, який все ближче, і в результаті тільки про нього й думає. Живіт в нього постійно скручує від тривоги.

Коли він повертається, то бачить, що Кевін сидить на сходах перед будинком. Аарон зупиняється поруч з ним, складає руки на грудях і спирається на ґанок.

— Вони тебе вигнали?

— Ні. Просто хотів подихати свіжим повітрям.

Аарон відштовхується від ґанку, сідає поряд з Кевіном. Вони обидва дивляться в небо – занадто багато світлового забруднення, щоб побачити зірки.

— Ти притих останнім часом, – зрештою каже Кевін, Аарон сильніше обхоплює ребра руками – захищається.

— Я завжди тихий.

— Іноді. Серед інших людей. Але серед нас – не так сильно.

— У мене вже є психолог.

— Добре. Бо я не намагаюся бути ним.

— А що тоді?

— Просто спостереження, – каже Кевін. Він так і не подивився на Аарона з того часу, як той сів поруч. Аарон зло дивиться на його дурний профіль – з цими всіма його гарними контурами й гостротою.

— Не знаю, як ти витримуєш так багато бути з ними, – переводить тему Аарон, бо він не хоче говорити про себе, тому що те, що хтось помітив, що він ледь тримається й ось-ось розпадеться по швах, змушує його панікувати.

— Іноді легше бути серед людей, – каже Кевін. Аарон дивиться на його руки. Кевін тре нігтем великого пальця кісточку на зап'ястку, яка вже й так почервоніла. – Не дає задуматися.

Аарон був настільки зайнятий тим, що ховав свої проблеми, що й не помітив, що Кевін розвалюється теж.

— Так, – він ще сильніше обхоплює себе руками. Кевін стягує свою куртку і накидує її Ааронові на плечі. Аарон не сперечається, хоча й обіймав себе не від холоду. Пальці Кевіна проходяться по його плечу, коли він приймає руку, і Аарона накриває несподіваною, незрозумілою й відчайдушною потребою проплакатися. Сльози печуть йому очі, хоч він і намагається їх зморгнути.

Цього разу Кевіну вистачає розуміння, аби тримати свій довбаний дурний рот закритим. Він бачить, як перші гарячі сльози течуть по щоці Аарона. Підіймає руку, щоб стерти їх, але коли Аарон сахається, опускає руку, і вони просто сидять плече до плеча, і він не звертає уваги на сльози Аарона, а просто дає йому виплакатись.

*

В спальню Кевіна стукають – насправді це спальня Нікі, але поки його нема, Кевін спить тут, а не на дивані. Коли він відчиняє двері, там стоїть Аарон, обличчя в нього аж посіріло.

— Я їх чую, – напружено каже він, і Кевін сміється, голосно й неконтрольовано, доки Аарон намагається придушити його подушкою. Не дуже загрозливо, враховуючи, що Аарону доводиться тягнутися вгору, щоб притиснути подушку до Кевінового обличчя.

— Добре, добре, – голос Кевіна хрипкий від сміху. – Хочеш підемо вниз, подивимося що-небудь?

Аарон киває, і Кевін, на якому була тільки пара розтягнутих спортивних штанів, вдягає худі, хоч і не застібає її, і спускається за Аароном по сходах. Той спочатку прямує на кухню і починає робити чай, тож Кевін нарізає в миску фрукти, щоб можна було перекусити, і вони разом йдуть на диван.

На спинці лежить невеличкий плед, і Аарон сідає так близько, щоб вони обоє могли вкрити ним ноги. Поки Аарон бере пульт, Кевін вистягає руку на спинці дивану, і вона виявляється занадто близько, коли Аарон відхиляється назад.

— Так, я знайшов передачу, яка типу наполовину документалка, наполовину театралізація. Про Римську імперію, – Аарон знаходить програму, щоб Кевін почитав опис. Так, ніби він вже не зголосився на словах Аарона про Римську імперію. Він, бляха, обожнює римлян. – Що скажеш?

— Так, – Кевін накриває долоню Аарона своєю, щоб разом увімкнути перший епізод. – Так, так, так.

Аарон сміється, і від цього м'якого тихого звуку у Кевіна тягне в грудях.

— Ти такий, бляха, ботан. Знав, що тобі сподобається.

— Як скажеш. Закрийся, докторе Мін'ярд.

Аарон нахиляє голову і всміхається Кевіну, і він так близько, і було б так легко скоротити відстань у ці кілька сантиметрів і поцілувати його. Замість цього Кевін відкидається на спинку дивана.

— Шшш, – він притискає долоню до Ааронових губ. Притискає сильніше, коли Аарон кусає його долоню. Аарон намагається відвести його руку від себе, але Кевін пручається. Вони вовтузяться так аж доки Аарон не опиняється на Кевіні, він важко дихає і тримає руку на оголених Кевінових грудях, і Кевін певен, що мусить відчувати під пальцями його уривчасте серцебиття.

— Добре, ти виграв, – Кевін сухо ковтає. – Можемо тепер, будь ласка, подивитися про Коммода?

— Ну, якщо ти сказав «будь ласка», – дихання Аарона все ще трохи загнане. Він тягне з тим, щоб прибрати руку від грудей Кевіна, а коли прибирає, шкіру обдає холодом в тому місці, де щойно була долоня. Вони знову всідаються, але коли Аарон закінчує розправляти плед, він опиняється просто у Кевіна під боком. Кевін міцно притискає руку до спинки дивана, щоб не обійняти його.

*

Вони їдуть в Едем, щоб відсвяткувати повернення Нікі, тому що ну звісно. Їм тільки привід дай. Аарон радий випустити пару після того, як кілька тижнів жив безпосередньо поруч з Ендрю та Нілом, після того, як йому стає все тривожніше й страшніше по мірі того, як наближається суд.

Хоча останній тиждень чи десь так було не так погано, бо Кевін почав забирати його, щоб подивитися Нетфлікс, чи пограти у відеоігри, чи одного особливо небезпечного ранку взяв його з собою на ранкову пробіжку. О шостій ранку Аарон заспаний і сварливий, і він відмовляється бігти, тож Кевіну доводиться сповільнитися і намотувати кола кругом Аарона, поки той вперто продовжує просто йти. Та опісля Кевін все одно купує йому сніданок, тож нехай.

Зараз Кевін поряд, протягує чарку, щоб цокнутися з Нікі, Аароном і, на диво, Нілом. Ендрю утримується, але чекає на всіх, щоб випити разом.

— Давайте танцювати, – пропонує Нікі.

— Я ще недостатньо напився, – каже Аарон. Нікі надимає губи.

— Мене тут вічність не було. Ти маєш зі мною потанцювати.

Аарон бурчить, але бере по склянці в кожну руку і дозволяє Нікі повести себе на танцпол. Він бере соломинки з кожної склянки до рота і м'яко похитується, поки п'є. Нікі він навіть не потрібен. Його досить швидко затягує в натовп.

Аарон залишає порожні склянки на якомусь випадковому столику біля танцполу, тепер він трошки сильніше сп'янів. Кевін з'являється поруч з ним, у руках у нього дві склянки. Одну він протягує Аарону.

— Дякую, – Аарон бере її й опирається спиною на стіну. Кевін стає поряд. Звідси вони бачать тільки кучері Нікі над головами інших людей. Кевін нахиляє свою склянку до склянки Аарона, Аарон цокається з ним.

— Багато людей сьогодні, – каже Кевін.

— Літо. Найбільш людна пора року.

— Аа.

Вони настільки близько, що Аарон відчуває жар Кевінової шкіри. Він підіймає на нього погляд: різкі лінії щелепи й носа, ця довбана дурна королева на щоці. Кевін – щось стійке і непорушне під пульсуючим світлом, посеред занадто гучної музики, напротивагу тілам, що рухаються на танцполі. Якби Аарон не знав, що у Кевіна вистачає своїх проблем, які він не випускає на поверхню, він би подумав, що така людина недоторкана.

Нікі виходить з натовпу, коли розуміє, що Аарон його полишив, і намагається затягнути того назад. Аарон дивиться на Кевіна, який просто знизує плечима і спостерігає за тим, як Аарона втягують у натовп. Аарон показує йому фак. Кевін усміхається, а тоді люди ховають його з поля зору.

Він не знає, скільки часу проводить з Нікі на танцполі. Важко слідкувати за часом посеред пульсуючих тіл, поки музика вібрацією проходить крізь ноги. Він навіть не може зорієнтуватися по піснях – всі вони змішуються в одну, між ними нема жодних пауз. Аарон тільки знає, що коли виходить з натовпу, його чорна футболка липне до тіла, а в роті пересохло. Він йде до їхнього столика, але на півдорозі зустрічає Кевіна, яки тримає напій.

— Ти, здається, спраг.

— Це вода.

— Так, зазвичай люди п'ють її, коли вони спраглі. Можеш взяти якусь випивку, коли поп'єш води.

Аарон корчить гримасу, але одним махом випиває половину склянки, решту п'є повільно, поки йде до столика. Ендрю і Ніл не зайняті нічим таким, що роблять парочки, але те, як вони нахилилися одне до одного і просто уважно дивляться, – цього достатньо, щоб Аарон просто взяв випивку і пішов геть. Він розвертається й утикається обличчям Кевіну в груди.

— Ой, обережно, – довгі Кеівнові пальці м'яко обхоплюють Аарона за лікті, щоб притримати його.

Аарон кілька разів кліпає очима, а тоді пригадує, що має підняти голову, щоб побачити його дурне обличчя. Посмішка Кевіна тепла і однобока. Неідеально посмішка. Його справжня посмішка.

— Добре, Голіафе, – каже Аарон і просковзує під його рукою. Кевін і собі бере випити, і йде за Аароном на танцпол. Аарона розриває між бажанням підколоти Кевіна і тим, що він хоче, щоб Кевін лишився. Він вирішує мовчати. Через музику його все одно не почути.

Алкоголь послабив його захист, і думки в Аарона не фільтруються, він рухається на інстинктах, а інстинкти кажуть йому бути ближче до Кевіна. Він підіймає погляд і бачить, що Кевін уважно за ним спостерігає, очі в нього такі яскраві, коли на них правильно падає кольорове світло. Кевін такий теплий, непорушний і яскравий. Він – Анжольрас, Ахіллес; герой в сяючих обладунках, самозакоханий і впевнений, а Аарон просто загублений супутник в його променях, вдячний за можливість бути поруч.

Відколи, бляха, він фанатіє від Кевіна Дея? Бо нахрін це.

Аарон запинається, коли великий палець Кевіна легенько проходиться між його брів.

— Що ти насупився? – Кевін нахиляється, щоб його почули, і Аарон думає «та й хрін з ним». Він обвиває рукою Кевінову шию, щоб втримати його на місці, і гаряче й нетерпляче притискається своїми губами до губ Кевіна.

*

Кевін тупо кліпає очима, а Аарон Мін'ярд все ще його цілує. Цього разу він впевнений, що це не сон. Він відчуває, як злегка болить шия, від того, як нахиляється до Аарона, тож він справді, майже напевне, знає, що це не сон.

Аарон ледь тягне його за волосся, і до Кевіна доходить, що він просто дозволяє себе цілувати, а оскільки це, можливо, лише одноразова акція, йому варто б скористатися ситуацією наповну. Він огортає Аарона руками, притягує його ближче, поки той вилизує його рот. Поцілунок мокрий і безладний, можливо, занадто мокрий, але Кевіну здається, що це найкращий поцілунок, який у нього колись був. Його серце одуріло намагається вирватися з грудей.

І тоді його відтягують від Аарона і кидають в стіл, а серце від тріпотіння переходить до швидкого й тривожного ритму. Кевін спотикається, але його знову хапає чужа рука і вдавлює в стіну так сильно, що він вдаряється головою. Тоді біля його горла опиняється знайомий ніж, і, як би дивно не було, це якимось чином його заспокоює. Лиш Ендрю. А не хтось намагається помститися за Ріко.

— Я гадав, ти розумніший, Кеве, – каже Ендрю, поки тримає вістря ножа біля Кевінового кадика. – Ти проїбався.

Кевін сухо ковтає і відчуває, як лезо щільніше притискається до горла. Він нічого не каже. Він не певен, що має для цієї ситуації слова. Навіть коли в нього біля шиї ніж Ендрю, все, про що він думає, це рот Аарона.

— Ендрю! – Аарон раптом опиняється біля його плеча, і Кевін бачить, що вираз обличчя в обох близнюків похмурий. Зведені брови, серйозні очі, кутики губ опущені. – Відпусти його.

— Він не мав торкатися тебе. Він знає ціну такої помилки.

— Я поцілував його, – каже Аарон, він трохи переступає, так щоб бути з Кевінового боку і дивитися Ендрю в очі. – То що, вдариш ножем мене за те, що торкнувся його?

Якщо в Ендрю є якісь міркування з приводу таких новин, на його обличчі вони не відображаються. Кевін чує, як десь позаду скрикує Нікі, і бачить, що Ніл зацікавлено підіймає брови.

— Ендрю.

— Знаєш, я не розумію, брате, – каже Ендрю і сильніше притискає лезо до Кевінового горла. – Ти так носишся з тією дівчиною. Ти нариваєшся на мою злість через неї. Ти все доколупуєш мене, а тоді я погоджуюся, і тепер її немає. Тож, скажи мені, о молодий Казаново, була вона варта твого хороброго серця?

— Думаю, я був не вартий її серця, – каже Аарон через кілька секунд.

— Невірна відповідь, – Ендрю проводить по горлу Кевіна тонку лінію, яка починає кровити. Пече, але не більше, ніж поріз від гоління.

— Та господи, Ендрю, не все триває вічність. Я кохав Кейтлін, але в нас не вийшло. Іноді так трапляється. Це не значить, що тобі треба випустити Кевіну нутрощі, щоб щось довести.

— Так, він нам треба на наступний сезон, – Ніл підходить до Ендрю з іншого боку. Кевін зосереджується на тому, щоб не поворухнутись.

— То ось це, – Ендрю переводить погляд з Аарона на Кевіна й назад. – Тепер ти борешся за це?

— Я... – Аарон дивиться на Кевіна. – Я ще не знаю, чи є якесь це.

Ендрю знов дивиться на Кевіна, підіймає вістря ножа йому під підборіддя.

— Ну? – питає Ендрю.

— Ти ж розумієш, що поки тримаєш біля його горла ніж, ти вибиваєш з нього відповідь? – каже Аарон. – Нам двом треба про це поговорити. Самим, без довбаної публіки.

Ендрю незацікавлено дивиться собі за плече, де на них вже витріщається натовп. Він зітхає і нарешті відходить від Кевіна. Кевінова рука автоматично тягнеться до горла. Аарон стає між ним та Ендрю, так ніби мав би якісь шанси зупинити ще один напад.

— Додому, – каже Ендрю таким тоном, що навіть Нікі не сперечається.

*

Додому їдуть напружені і в тиші. Ендрю кладе ключ Нілу на долоню, а сам сідає назад до Аарона й Нікі. Не те щоб Аарон хотів зараз бути поряд з Ендрю, але він розуміє, що краще мовчати.

— Розберіться з цим до ранку, – все, що Ендрю каже, коли виходить з машини. Він не дивиться на жодного з них, але Аарон все ще відчуває приховану погрозу в його словах.

— О боже, – тихо каже Нікі, коли Ніл з Ендрю йдуть до своєї кімнати.

— Закрийся, Нікі, – просить Аарон.

— Але- ви- о боже.

— Закрийся, Нікі, – повторює Аарон, але цього разу до нього приєднується Кевін. Вони дивляться одне на одного, і Аарон не може відвести погляд. Нікі розуміє натяк і йде геть. Кевін головою вказує на сходи. Аарон киває й веде його до своєї кімнати.

Кевін м'яко зачиняє двері за ними й розвертається, щоб поглянути на Аарона. Він потирає тильну сторону шиї, переступає з ноги на ногу.

— Тож, ем... це було... щось, – каже Кевін, і Аарон пхиркає. Він підходить ближче, Кевін відступає і упирається в двері. Аарон піднімає брову і підходить до Кевіна ще на крок, поки вони не стоять ніс до носа. Кевін сухо ковтає.

— Боїшся мене?

— Такий ефект у ножа біля горла.

— Не я тобі його приставив.

— Ні, – відповідає Кевін. Він не каже «але ти тому причина». Йому й не треба. Аарон хмуриться. Кевін зітхає. – Ні, я тебе не боюся. Я просто... намагаюся не проїбатись.

— Здається, для цього трошки запізно.

— Здається.

Боже, Аарон знову хоче його поцілувати. Кевін Дей стоїть тут довгов'язий, незграбний і схвильовано дивиться на Аарона, і він знову хоче його поцілувати. Він стискає долоні в кулаки.

— Гей. Я знаю, що ти пив, тож, нічого страшного, якщо то було просто так, – каже Кевін.

— Я знав, що роблю, – відповідає Аарон. Спокійно. Врівноважено. – Те, що я випив, просто додало мені впевненості.

Кевін рвано видихає. Він підіймає руки, зависає на секунду і опускає їх назад.

— То що, ти весь час так дивишся на мене і робиш ці свої великі очі, і хочеш проводити зі мною час, це все просто щоб- що? Хотів переспати зі мною?

— Що? Ні.

— А що тоді, Кевіне? Тому що ти відповів на поцілунок.

— Я знаю.

— Тоді не міг би ти, будь ласка, трохи, нахуй, прояснити, що відбувається у тебе в голові. Я не вмію читати думки.

— Іноді здається, що вмієш.

— Кевіне.

— Ти теж нічого не кажеш.

— Я не-? – Аарон недовірливо сміється. – Я встав між тобою і моїм братом, Кевіне. Цим недостатньо сказав? Я висловився і до цього часу відповіді не отримав. Скажи мені піти нахрін, і я..

Кевін не чує, що там зробить Аарон, тому що припадає до Аарона, щоб поцілувати його, і все Ааронове тіло затоплює теплом і радістю. Він змушує Кевіна широко розставити ноги, щоб до нього легше було дотягнутися, впирається руками в двері й цілує його так, що не вистачає повітря. Однією рукою Кевін заривається йому в волосся, пальцями м'яко розминає шкіру голови, і це такий контраст тим, як міцно він тримає Аарона за поперек, пригортає до себе ближче.

*

Думати про те, що він вдруге за вечір цілує Аарона Мін'ярда якось дико. Кевін часто це уявляв, але з уявою це не збігається. Поцілунки Аарона пронизують його як займистий бензиновий слід, випалюють Кевіна зсередини, не залишають місця ні для чого, крім Аарона і Ааронових губ, і Ааронових рук, які – бісить – він так і не прибирає з дверей.

Коли Аарон відстороняється, у Кевіна трохи паморочиться в голові, він важко дихає і дивиться на нього осоловіло. Губи в нього блищать від слини, і Кевін не може відвести погляду. Аарон повільно їх облизує, Кевін видає низький, хрипкий звук.

— Тож, – каже Аарон.

— Тож, – тупо повторює Кевін, чий розум все ще зосереджений на чужому язику. Аарон тикає його в живіт, і Кевін приходить до тями. – Тож?

— Зробимо це?

— Ого. Так. Блін, так, якщо ти хочеш, – каже Кевін і стягує з себе футболку. Він відкидає її в сторону і робить крок до Аарона, котрий хмуриться і відступає на крок назад.

— Я не мав на увазі трахнутися, Кевіне. Я мав на увазі нас.

— Оу, – Кевін дивиться на Аарона і всередині тягне, але тоді він думає про ексі, про своє майбутнє, про те, що він нарешті вільний вирішувати за себе, і його м'язи паралізує від страху. – Я не... знаю.

— Поясни.

— Я- це- буде складно, знаєш. Не ховатися і грати.

— О господи. Ти, бляха, серйозно зараз думаєш про довбаний ексі? Серйозно? Ти був готовий застрибнути зі мною в ліжко, але, ох, не дай боже ми це якось назвемо, бо ж ой-йой, якісь злюки можуть щось неприємне про тебе твітнути.

— Справа не тільки в цьому.

— А в чому, Кевіне? В чому справа?

— Це все, що в мене є.

— І чия це провина? – Аарон дивиться на нього з такою злістю, якої він навіть від Ендрю не бачив. Ендрю застигав і замикався у своїй злості, або божевільно посміхався, коли був на таблетках, але Аарон – на обличчі Аарона буря, ураган, який наближається швидко й ось-ось наздожене його. – Я співчував тобі. Всі називали тебе боягузом через Ріко, але я розумів. Я розумів, як воно – когось боятися. Розумів, як воно – коли тебе це тягне назад. Але тепер його нема. Тільки ти стоїш у себе на шляху, і я, бляха, не можу зсунути тебе з місця.

Аарон відвертається від нього. Заривається рукою у волосся. В нього вилітає смішок – хрипкий і колючий, і Кевін кривиться від цього звуку.

— Ні, це моя провина. Безглуздо з мого боку було думати, що в тобі є щось ще. Думати, що під всіма цими шарами фіксації і всякої хріні є Кевін, якому не чхати на когось, крім себе.

— Це несправедливо.

— Ага. Життя несправедливе. Хвилюєшся через те, що в наступному сезоні подумають люди, так, Кевіне? Ха. Мене може там не бути. Хвилюєшся через можливі стосунки. Та я через кілька місяців можу опинитися, бляха, у в'язниці.

— Ти- Тебе не посадять.

— Людей весь час саджають за самооборону. Люди потрапляють до в'язниці через те, що вбили своїх довбаних кривдників. Я навіть не себе захищав, – голос Аарона надламується. Руки в нього тремтять. Кевін ніколи не бачив, щоб він боявся. Через це в нього кров у жилах стигне. – Але, гей, твоя, бляха, репутація – це, звісно, важливіше.

І він здувається, наче кулька, вся злість разом виходить з нього. Аарон обіймає своє тремтяче тіло. Він шморгає носом і проходить повз Кевіна.

— Аароне, зажди, – Кевін простягає до нього руку, і Аарон відходить, щоб було не дотягнутися. Він підсвідомо розуміє, що якщо Аарон зараз відкриє двері й скаже йому піти, він втратить його. Всьому настане кінець.

Так було б легше.

Кевін не хоче обирати легкий шлях.

— Нащо? Ти ясно висловився.

— Будь ласка.

— Я занадто втомився, щоб сперечатися.

— Я не хочу сперечатися, – Кевін знов пробує торкнутися Аарона, і цього разу він дозволяє. Кевін м'яко його обіймає, і Аарон тремтить і схлипує йому в груди. – Я не хочу йти. Понад усе я хочу лишитись. Я не- бляха, я не знаю. У нас з Теєю все не так було. Я не знаю, що сказати.

Аарон сопе і сильніше притуляється до Кевінових грудей. Кевін проходиться пальцями крізь його волосся і далі по спині. Він дає Аарону час прийти до тями й зібратися. Аарон відхиляється й тре очі зап'ястком.

— Іноді краще тобі просто закрити, нахрін, рот, – каже він, і Кевін сміється, і напруга трохи спадає. Кевін непевно посміхається. Аарон відходить на крок і сідає на край ліжка. – Спрощу задачу. Не думай ні про що інше. Тільки про нас. Так чи ні?

— Так, – без жодних сумнівів відповідає Кевін.

— Добре, – киває Аарон. Він підтягує коліна до грудей і обіймає їх. – Це вже початок.

Кевін сідає поруч з ним. Аарон притуляється до його руки. Кевін обіймає Аарона, підтягує його собі під бока.

— З тобою все буде в порядку.

— Ти цього не знаєш.

— Знаю. Що б там не сталося. Ти сильний. Ти будеш в порядку.

Сміх Аарона задушений і повний сліз.

— Я не сильний.

— А я думаю, сильний. Ти завжди приводиш мене до тями, – він торкається пальцем тильної сторони Ааронової руки. Аарон у відповідь простягує палець. Вони торкаються кінчиками пальців.

— Встановлюю контакт з позаземним домом, – каже Аарон, і Кевін зовсім непривабливо пхиркає.

— Я передумав, – він сміється, коли Аарон штовхає його ліктем в ребра. Кевін хапає його за руку, Аарон пручається і перекидає його на ліжко. Вони штовхаються, торсаються і перекочуються, доки пальці Аарона не зачіпають Кевінові ребра, і Кевін невдоволено скрикує і відштовхує його.

— Кевін Дей боїться лоскоту? – задоволення повертається до очей Аарона. Його вії все ще вологі, але він посміхається.

— Слухай, я не хочу робити тобі боляче, але якщо зробиш так знову, відповідальності за свої дії я не несу.

— Звучить як виклик.

— Аароне, не треба. Я поставлю тобі фінгал під оком, і Ендрю з мене шкуру здере.

Аарон ігнорує його слова, і Кевін хаотично розмахує руками, коли він знову починає його лоскотати. Він крутиться і перевертає їх – ловить Аарона за зап'ястки й притискає їх до ліжка. Кевін важко дихає, він на відстані подиху від обличчя Аарона. Аарон кліпає очима, тоді тягнеться й цілує Кевіна ще до того, як той встигає перевести дихання.

*

Аарон відчуває Кевіна всім тілом. Він обхоплює своїми стегнами стегна Аарона, руками тримає його за зап'ястки, язиком проникає Аарону до рота. Аарон стогне йому в губи, йому жарко від дотиків. Кевін настільки жорсткіший, ніж Кейтлін, не такий тендітний, але неохайний і спішний, і якимось чином все одно неймовірно гарячий.

Долоні Кевіна ковзають вниз по руках Аарона, і коли Аарон звільняється від чужої хватки, він огортає руки кругом Кевінових плечей і притягує його ближче. Він вплітає пальці Кевіну у волосся тягне його трошки набік, щоб зручніше було вилизувати чужий рот. Кевін на це, бляха, скавулить, і Аарону здається, що він ось-ось спалахне.

— Нормально так? – шепоче він, хоч Кевін і треться об нього.

— Ага.

— Тобі... подобається, коли тебе тягнуть за волосся?

Кевін киває, а Аарон тягне ще раз. Кевін наполовину скавулить, наполовину стогне, і припадає ротом до шиї Аарона. Аарон з м'яким видихом відхиляє голову, проходиться обкусаними нігтями по Кевіновій спині. Кевін покусує його мочку вуха.

— Можна відсмокчу тобі? – питає Кевін, і мозок Аарона йде на перезавантаження. В секундній тиші Кевін ледь відхиляється. – Якщо не хочеш-

— Взагалі, думаю, твій рот найкраще використовувати саме так, – відказує Аарон. Кевін усміхається. Поцілунком він втискає Аарона в матрац і накриває його рукою крізь джинси. Стегнами Аарон подається назустріч долоні.

Руки Кевіна ковзають Аарону під футболку. Він проходиться по животу і вгору, окреслює пальцями ребра. Аарон сідає і дає Кевіну зняти футболку з себе. Кевін цілує його, тоді переходить на плечі, далі – на груди, на живіт, на тазову кісточку. Він розстібає Ааронові джинси і знімає їх разом з білизною, зупиняється, щоб роздивитися його розкриленого й голого.

— Бляха, – каже Кевін.

— Скажеш щось гейське?

— Ні. Зараз в мене кров відлила від мозку. «Бляха» – все, на що я спроможний.

— Справедливо.

Вони усміхаються одне одному, тоді Кевін підхоплює Аарона під стегна і вкладає його на спину. Він всіює внутрішню сторону Ааронового стегна короткими поцілунками, і дражниться покусуючи, від чого Аарон смикається під ним. Потім Кевін, бляха, Дей підіймає на нього погляд своїх занадто яскравих зелених очей, і стискає його член в руці, і Аарон червоніє аж до самих грудей.

Він був правий. Його рот точно найкраще використовувати саме так. Він гарячий і мокрий, і Кевін, здається, точно знає, як зробити Аарону приємно. Невдовзі він тихо чортихається собі під ніс, поки тягне Кевіна за волосся, відкидає голову назад так, що напружується шия. Аарон закриває собі рот передпліччям.

— Гей, – Кевін тягне його за руку, – я хочу чути.

— Моя сім'я зараз в цьому будинку, – шипить Аарон.

— А, точно, – Кевін надимає губи. Він коротко й часто лиже головку Ааронового члена, і той ледь стримує скавуління. — Як прикро.

— Кевіне.

— Мм?

— Не міг би ти перестати говорити і продовжити відсмоктувати мені?

— Ну, я, звісно, міг би-

— Це все помилка. Це така- ох, – Аарон замовкає, коли Кевін знову вбирає його в рот. З нього вилітає задушений звук, коли Кевін насаджується аж до глотки і починає мугикати. — Святий Господи Всевишній. Кевіне, я близько. Кевін. Кевіне, боже.

Кевін хитає головою і втягує щоки, і коли Аарон кінчає, ковтає все доки Аарон не виплескується повністю і просто дрижить. Кевін ставить засос на його тремтячому стегні, тоді підповзає до нього ближче, поки погладжує себе.

— Гей, – затрахано і затуманено каже Аарон, – дай мені хвилинку, я можу...

— Нічого. В Гнізді я постійно сам справлявся.

Точно. Ворони. Аарон раптом розуміє, чому Кевін такий вправний у мінеті.

Він тягнеться і м'яко накриває долонею зап'ясток Кевіна.

— Ти більше не там. Ти тут зі мною, і я про тебе подбаю.

Кевін розм'якає і подається вперед, щоб протяжно поцілувати Аарона. Аарон перериває поцілунок тільки щоб облизати долоню – Кевін захоплено спостерігає за цим, – а тоді поцілувати його знову, поки рука тягнеться між ними і починає дрочити Кевіну. Рухи швидкі й грубі, і Кевін тримається за Аарона як за останню соломинку, поки вбивається йому в кулак. Він кінчає з боже, приглушеним поцілунками.

Кевін осідає на простирадла і жестом кличе Аарона ближче.

— Чекай, ти мене всього забризкав своєю, бляха, спермою.

Кевін капризно скиглить. Аарон не звертає уваги і хапає серветки, щоб витертися. Він дивиться на вологу пляму між ними.

— Я тут не ляжу.

— Який вередливий, – Кевін відкидає ковдру, щоб вони обоє лягли під неї, і притягує Аарона до грудей. Він заривається носом в Ааронове волосся на маківці, і Аарон не може стримати посмішки. Вона здається чужорідною. Такої ніжності він вже давно не відчував.

— Хто б казав.

Кевін невиразно мугикає, але він явно занадто втомився від сексу, щоб сперечатися. Аарон гладить пальцями бік Кевіна, переходить на стегно. Він ніколи не бачив Кевіна таким розслабленим. Ніякої спроби оборонитися. Навіть після смерті Ріко він намагався відгородитися. Тепер він просто тут – беззахисний. Довіряє Аарону побачити себе таким.

Кевін відкриває одне око і мружиться на Аарона.

— І як ти після всього ще так сильно задумуєшся?

— Хто сказав, що я задумався?

— Я буквально чую, як працює твій мозок. Я, певне, втрачаю свою майстерність. Треба буде багато тренуватися.

— Ну, знаєш, не маю нічого проти цього, але, думаю, що стосується майстерності у мінеті, тут у тебе все добре.

— Комплімент? Від Аарона Мін'ярда? Кінець світу близько, – скрикує Кевін. Аарон клацає його в лоб. – Ай.

— Ти нестерпний.

— Ти це обожнюєш.

— Грубіян.

— Ти вважаєш мене чарівним.

— Безнадійний.

— Сильні слова для чоловіка, в чиєму ліжку я зараз лежу.

— Занадто сильні для твого слабенького мозку?

Кевін кусає Аарона за плече. Аарон сміється і відштовхує його, але дозволяє Кевіну притягнути й безліч разів коротко і усміхнено поцілувати себе.

— Готовий стикнутися з Ендрю вранці? – Аарон повертає лице до подушки, щоб позіхнути в неї. Він розслабляється і хоче спати від того, як м'яко Кевін гладить його пальцями по спині.

— Чи готовий? Навряд. Але хочу. Може, ми проїбемося. Може, ти не витримаєш того, який я дратівний. Може, ми не будемо в змозі терпіти одне одного ще до того, як почнеться навчальний рік, але я в ділі. Повністю. Я хочу побачити, куди це приведе.

— Я теж, – каже Аарон, і цього достатньо. Поки що цього достатньо.