Work Text:
Цукішімі 20.
Він не так давно в Токіо. Але давні зв'язки з Куроо допомогли швидко призвичаїтись до міста. Той водив молодшого в різні кав'ярні, під виглядом екскурсій по місту. Кожна їх така зупинка і справді була в якихось кутках, що Цукішіма ніколи й не подумав би туди зайти.
І цей раз нічим не відрізнявся. Майже. Хоч це і був будній день, проте народу було багацько. Кей навіть не розуміє чому. Звичайний день же. З голови зовсім вилітає, що день святого Валентина існує. Для нього це неважливо. Та і зустріч з Куроо точно така ж, як і завжди. Тому Цукі не звертає уваги та замовляє як і всюди каву з полуничним десертом.
Юнак навіть не помічає, як Тецуро ним милується. Або удає, що не помічає. Той завжди приділяє усім надто багато уваги, на думку блондина. Він надто комунікабельний та хороший. Аж надто, по спогадах зі старшої школи. Який дурень допомагав би своїм противникам вчитися робити правильні блоки? Правильно, Куроо Тецуро.
Тільки от хто з них дурень насправді.
Цукішімі 21.
Він досі в Токіо. Навчання його абсолютно не шкодує, хоча ніхто і не казав, що буде легко. Куроо трішки відчепився через це. Проте все одно коли міг, то діставав молодшого і виводив кудись. Або дарував якісь дрібниці.
І от зараз Кей дивиться на брелок з котом і ніби чогось не вистачає. Ніби частину відламали. Хлопець думав про це може менше ніж годину, а може навіть і пів години не пройшло тоді. Він все ж вирішив вважати що так і має бути. Навіть бракованим брелок виглядав непогано. Можливо Куроо просто любить дарувати друзям щось. От в Кемми, наприклад, стільки значків з улюбленими іграми, навряд чи він сам їх купував, ну не виглядає він таким. А можливо Кей просто заспокоює себе. І намагається припинити вирій нав'язливих думок.
Через тиждень, коли Куроо приносить йому каву в бібліотеку, Цукішіма помічає брелок на сумці того. Місяць. Місяць що за формою ідеально підійшов би до кота з брелока Кея.
І чому серце так щемить? Чому в животі ніби спустили усіх метеликів світу? Невже він пропустив якесь свято і не подарував нічого Тецуро? Чому Цукішіма почувається таким дурнем?
Цукішімі 22.
Він приїхав на декілька днів до сім'ї, ну бо "як так, Кей, і я і Акітеру давно тебе не бачили. З Ямаґучі ще зможеш зустрітися". Довелося відхиляти пропозицію Куроо піти на каток. Не те щоб Цукі взагалі сильно хотів, але з Тецуро він був не проти навчитися кататися на ковзанах.
Вдома немає нічого цікаво. Немає Куроо. Наскільки дивно було б запрошувати його з собою до сім'ї? Бррр, ні, Кей не настільки дурень.
Ввечері Тецуро подзвонив йому, зразу після роботи. Їхня розмова як завжди була одночасно про усе і про нічого. Цукішіма цієї ночі навіть зміг спокійно заснути. Бідний Куроо, що так і не почув у відповідь на своє "люблю тебе" нічого, крім мирного сопіння.
Цукішімі 23.
Він нарешті розібрався зі своїми почуттями та зміг признатися самому собі що закоханий. День святого Валентина для нього досі крінж і святкувати його він не сильно хоче, проте це найкращий варіант як признатися Куроо.
Хлопець опановує себе та робить перший крок. І розбивається через свою ж дурість.
— Так до цього ми не святкували з тобою по твоєму?
— Ні??? - Кею схоже варто протерти окуляри.
— Цукі, я тобі ще в школі казав що ти мені подобаєшся, я думав ми зустрічаємось. Ну я тебе і водив усюди та купував всяку всячину, яку ти не викидав. Я правда думав що ти знав.
— Так виходить ми зустрічаємось, а я про це дізнаюсь тільки коли я збирався признатися в коханні. Куроо блять, ти міг хоч натякати якось?
— В нас є парні речі, а частина твоїх речей взагалі в мене вдома, які ще натяки тобі потрібні, - Тецуро айкає від удару по спині, проте зразу після цього його затикають поцілунком.
Цукішіма сліпий дурень. Проте Куроо просто дурень, який навіть не думав, що казати про стосунки треба хоча б своєму ж ПАРТНЕРУ.