Work Text:
- якщо я тебе поцілую? – твої очі блукали моїми губами, які я нервово покусував, навіть не думаючи про те, що це провокує тебе. не забувай дихати, хісин. не забувай думати.
– лі хісин, - моє тіло всередині затремтіло, відгукуючись тобі. ми ще не почали битву, а я вже хотів здатися першим. все в мені колотило від бажання торкнутися твоїх губ, провести язиком, відчути присмак цигарки, яку ти так і не допалив, – твої очі видають усі твої бажання, хі. чи це алкогольне сп’яніння?
о боги, якби ти знав, чортів чонсон, як я хочу тебе. який до біса алкоголь?
ти ж бачив. ти знаєш.
як не можу контролювати себе. непомітно торкаюся, коли ми сидимо поряд, озираючись довкола, щоб ніхто нічого не подумав зайвого. як обіймаю тебе, затримуючись на декілька секунд, і ненароком притуляюся носом до твого пасма, щоб вдихнути аромат парфумів. я забуваю своє ім’я, коли ти пальцями проводиш по лінії мого підборіддя, спускаючись нижче до шиї, торкаючись лише кінчиками своїх пальців моїх тонких ключиць. удаєш, що тебе це не хвилює, що тільки я квітну від твого погляду, від твоєї усмішки, тільки я згораю всередині від твоїх дотиків.
твоє самовдоволене усміхнене обличчя мене дратує. це відбувається постійно. коли ти мене притискаєш в якомусь куті, якомога далі від усіх, коли фліртуєш із кимось із хлопців, глядячи мені в очі, а потім вибиваєш із мене стогін у сусідній кімнаті.
і зараз, ти вже відчуваєш себе переможцем.
- чонсон, - свій голос я не впізнав, тяжке дихання змішане з хрипотою, бо я так довго мовчав, - або ти граєшся далі з кимось іншим, або цілуєш мене, – я кинув тобі виклик, чонсон, подивимося, що тепер буде. я горів від передчуття.
у курилці нікого не було, приглушене світло іноді блукало нашими обличчями, але я зміг розгледіти подив, що промайнув на твоєму.
1:1, пак чонсон.
я вирішив не здаватися сьогодні. тільки сьогодні я дозволю собі бути нахабним і провокативним. почнемо гру?
недовго думаючи, ти впиваєшся в мої губи, одразу поглиблюючи поцілунок, хазяїнуючи своїм язиком. повітря бракувало, я намагався не забувати дихати, але твої руки, які притиснули мене ближче, і коліно між моїх ніг, яке агресивно вдавлювалося в пах, зносили мій контроль.
- бембі, - ти спустився невагомими поцілунками по шиї, залишаючи вологість губ, - я не просто можу тебе тут поцілувати, - посміхаєшся, бісів чонсон, я відчуваю шкірою, як твій рот розтягнувся в посмішці, - а можу тобі й відсмоктати тут, – я не стримав вигук подиву, коли лівою рукою ти стиснув мій пах, погладжуючи його поступовими рухами, – як тобі така ідея?
я знав, що він може це зробити. бо йому байдуже, хто що подумає. це я тягав його за руку якомога далі від усіх, це я приходив лише тоді, коли всі хлопці були разом, це я відмовлявся від спільної кімнати. а він... пак чонсон божевільний. божевільний, бо кохає мене до нестями.
- ти… цього не… зробиш, - рухи твоєї руки позбавили мене розуму, дихання збилося, і я відчував, як залишки контролю губилися десь в стогоні, що проривався з мене. я піддався стегнами вперед, сильніше штовхаючись у твою руку, і почув задоволений смішок, горбок у штанах, що збільшувався, розповсюджував по тілу жар.
- може мені зробити так, щоб ти благав взяти тебе прямо тут, - рука чонсона стиснула мою шию, - посеред цієї кімнати? – його гарячий язик малював візерунки по шкірі, - щоб будь-хто міг побачити, - поцілунок в шию був для мене неочікуваним, - як легендарний лі хісин губить свій контроль викрикуючи моє ім’я? – я скрикнув від болю, він прикусив шкіру на шиї, вакуумом втягуючи її губами – залишив свій слід.
у моїй голові щось клацнуло.
наступний наш поцілунок був божевільним. я до крові кусав твої губи, намагаючись стати ще ближче до тебе, наші язики переплелися, танцюючи в роті один одного.
- висунь язика, - я підкорився твоїй вимозі, - який ти слухняний, хісині, - ще одна посмішка. м’яко торкаючись, він обхопив мій язик, зробив перший поступовий рух головою, посмоктуючи його губами. ти. імітуєш. мінет.
божевільний, чонсон.
твої рухи головою синхронізувалися з рукою на моєму паху. я не стримувався, мої стогони відлунням роздавалися кімнатою, руки ніби в гарячці блукали твоїм тілом, притискаючись сильніше і сильніше. я хотів стати тобою, злитися в єдину енергію. божевільну енергію, яка зносила всі кордони, руйнувала все правильне і неправильне в цьому світі. я ставав таким же божевільним, як і ти, чонсоне.
я хотів більше. я хотів всього тебе. усі твої слова, твою усмішку, усі твої погляди, усі твої дотики. повністю, без залишку. це ти мене зробив таким. таким, який зараз скулить, поки треться об твою руку, який тягнеться до своєї застібки, бажаючи, щоб ти торкнувся голого тіла. я хотів згоріти від твоїх рук, розплавитися від дотиків твоїх губ на моєму члені.
- чон…сон… - я відірвався від тебе, намагаючись видавити із себе слова, які ти так хотів почути, - я… я хочу…
- ммм… чого ти хочеш, любий? – ти язиком провів по слідах від укусів на шиї, ніби вибачаючись, що був грубим.
- хочу… - думки не збиралися до купи, я ретельно підбирав слова, але вони так і не доходили до мого язика, - зроби… будь ласка… - я притулився лобом до плеча чонсона, мені не було соромно – я хотів, щоб зараз у цій прокуреній кімнаті пак чонсон стояв переді мною на колінах, із задоволенням смокчучи мій член, - відсмокчи мені…
- будь-яке ваше бажання, принцесо, - він глузливо вклонився, широко усміхаючись, стаючи на коліна перед моєю застібкою. я би присягнувся, що в цей момент ледве не закричав від шоку, довелося затиснути рота рукою. ти вже встиг стягнути з мене штани, залишивши спідню білизну. - то ти вже мокрий, хісині… твоє бажання буквально можна відчути, якщо торкнутися… тут… - чонсон притулився губами до вологої тканини в області мого вже стоячого члена. я запхикав, піддаючись вперед до його дотику. він провів декілька разів язиком зверху вниз, роблячи тканину ще вологішою, губами посмоктуючи головку, що виглядала з-під білизни. член нив і просив більше дотиків. я схопив чонсона за волосся, притискаючи його обличчя до члена, – який ти нетерплячий… - він холодом подув на тканину, змушуючи мене голосно стогнати, його рука пройшлася по внутрішній стороні стегна, трохи дряпаючи шкіру нігтями та повертаючись до вже колом стоячого члена. резинка трусів неприємно ляснула по стволу, чонсон одразу схопив його рукою, вбираючи на половину до рота. від таких різких рухів ноги мене не втримали і я завалився на стіну. він пройшовся язиком по всій довжині, продовжуючи рухати рукою, погрався з дірочкою уретри, стискаючи головку в кільце. я смикнувся вперед, благаючи прискорити його рухи. ще більше, ще сильніше…
- чонсон… - його ім’я зірвалося з моїх вуст, одразу тонучи в новому стогоні, коли він обхопив губами мошонку, смокчучи по черзі мішечки. я намагався його відштовхнути, штовхаючи в плечі. я не розумів, що відбувається. моє тіло пронизувало струмом від кінчиків пальців ніг і блискавкою розліталося мозком. я сходив із глузду від його губ, його язика. чонсон повернувся до головки, облизуючи її, як морозиво, трохи прикусив ніжну шкіру, відтягаючи крайню плоть. я відчув, як упираюся у зжате кільце горла, яке поступово розслабляється. чорт, цей божевільний робив мені глибокий мінет. він виглядав неймовірно, він відчувався неймовірно - прикриті очі, розмазана змазка по обличчю, рожеві губи, які охоплювали мій член, теплий вологий рот і м’який язик, який хаотично рухався по члену. чонсон почав с коротких та повільних рухів, стискаючи член біля основи, я знову схопив його за волосся, не знаючи, куди діти свої руки. він почав прискорюватися, я не міг стримати свій стогін, який вже був схожим на плач. моя голова металася зі сторони в сторону, а тіло тремтіло від оргазму, що підступав.
- я.. я біл… - я не міг вимовити й слова, а чонсон тільки прискорився, розуміючи, що я на межі.
десь здалека почулися голоси хлопців, які поступово наближалися до курилки. я злякався і хотів відштовхнути чонсона від себе, але він стиснув мій ствол сильніше, роблячи сильні глибокі рухи.
- чон…сон… - мене затрясло від оргазму, я сильніше стиснув його волосся, глибше насаджуючи на свій член. кільце горла стиснуло його і я відчув, як чонсон ковтає мою сперму. він дивився прямо в мої очі, ловлячи кожний імпульс на моєму обличчі, посміхався від того, як я, ніби у гарячці, повторював його ім’я.
чонсон із гучним звуком відірвався від мене, встав з колін. я ледве дихав: у свідомості все ще лунали голоси хлопців, які зараз зайдуть сюди, але щось зробити я не міг.
- хісині, ти смачний, - він сміявся, облизуючи залишки сперми зі своїх пальців, - і такий гучний, я здивований, – чонсон притулився до мене і поцілував у вухо, - зазвичай ти не такий, невже публічний секс так тебе збудив? – його шепіт пробігся сирітками по моєму тілу, викликаючи приємне поколювання, – хлопці зайдуть за хвилини три, бембі, ти встигнеш привести себе в порядок? чи ти хочеш, щоб всі дізналися, чим ми тут займалися?
я зашарівся та поспішив натягнути білизну і застібнути свої штани, тремтячими руками це вийшло не дуже швидко.
- хе-е-е-й, пак, - першим в кімнату завалився п’яний сонхун, - що ти тут хісина тискаєш, га? – я здригнувся, перевіряючи, чи встиг привести себе в порядок - все встиг.
- тискаю, - чонсон обхопив рукою мою талію і притягнув до себе, - ось зізнаюся йому у коханні, а він мене ігнорує.
мої очі від подиву стали схожі на два блюдця: що він верзе? він з’їхав із глузду остаточно.
сонхун зітхнув і шатаючись підійшов до нас.
- ви настільки добре маскуєтесь, що ваше кохання ми помітили ще місяць тому, – він поклав мою руку в руку чонсона, – як там кажуть: «злагоди та любові», харе вже маскуватися з нами, задовбали. у вас усе одно не виходить.
мабуть, я настільки був у шоку, що чонсон не втримався і голосно засміявся. я насупився і луснув його по плечу кулаком.
- ти божевільний, чонсоне.
- божевільний. бо кохаю тебе до нестями, хісин.