Work Text:
— Сьогодні твоя черга готувати вечерю. — спокійно вимовив Хайсем, закриваючи книжку.
— Угу… — крізь зуби вимовив Каві, запалюючи саморобну сигарету.
Вже був кінець осені, захід сонця вже був набагато швидше, а крізь оголену спину Каві одразу промайнув холодний бриз. А одразу після нього сигаретний дим, який розлетівся ніби ріка у селищі Вімара, яка плавно перетікала і ставала більшою через Порт-Ормос.
— Я знаю, як ти чудово готуєш м’ясо. — натякав писар, опираючись на стіну Академії.
— Зробити стейк для мого джуніора? Без питань. — Каві засміявся, але одразу подавився димом, і трішки закашлявся, через секунду одразу потушив сигарету і викинув у невідомому напрямку, забуваючи раніше сказані слова Тігнарі, що це шкодить екології. — Йдемо за продуктами, я тобі приготую найсмачніший стейк у твоєму житті.
— Добре.
Архітектор завжди знав хороших продавців, які продавали найкраще дике м’ясо, Каві не довго думаючи купив у полювальниці м’ясо яка. У той час як Хайсем у іншому боці міста, перебирав спеції, які Каві написав у списку.
“Молода цибуля, перець, прянощі, трішки джему та капуста”
Нашіптував собі писар, передивляючись на те, що купив у своїй сумці. Йому було так ліньки усе це носити, він трішки розчарований у тому, що у нього немає робота, який за нього буде тримати важкі речі. Хоча чоловік насправді, не дуже багато з собою ніс.
Вже вдома, Каві зняв з себе верхній одяг, залишаючи на собі сорочку та штані, поки Хайсем розкладав усе що купив на кухні, архітектор непомітно промайнув до нього, обіймаючи писаря за талію, та цілуючи в маківку.
— Дякую що допоміг, далі я сам. — ніжно промовив чоловік, цілуючи коханця у щоку.
Хайсем лише кивнув, та відійшов у сторону, щоб взяти книгу і далі спостерігати за кулінарним витвором мистецтва. Першим ділом Архітектор збирає усе своє волосся у високий хвіст і робить кульку, щоб волосся йому не заважало. Руки ніжно торкалися цибулі, знімаючи шкірку, та нарізаючи її на маленькі кубики, які він одразу кидав на киплячу сковорідку повної оліції та одразу лівою рукою вимкнув газ, нарізаючи маленьку кількість перчику з Ліюе, який вже неприємно пощипував очі архітектора. Він також кинув це усе у сковорідку, приправляючи цю гостру суміш солодким джемом.
Настала черга м’яса. Каві взяв найбільший ніж, м’ясо дикого яка було надзвичайно твердим, треба було його обробити для більшої м’якості. Чоловік промив м’ясо у теплій воді, і одразу зробив декілька глибоких надрізів по поверхні, щоб соус який він приготував пропитався повністю. але додатково Каві наніс прянощі на поверхню м’яса, грубо натираючи руками.
Хайсем обожнював спостерігати за будь-яким процесом роботи у Каві, особливо зараз, коли приємний запах соусу разом з спеціями огортав весь дім, особливо кухню, у якій він зараз розташувався, тримаючи детективний роман з Фонтейну у себе в руці. Краєм ока чоловік спостерігав за спиною архітектора, яка напружувалась, коли орудувала ножем та руками, розтираючи м’ясо.
— Думаю, це все. — вимовив учений, ставлячи стейк на пательню, та одразу вимиваючи руки від спецій.
Роздумуючи у себе в голові, Хайсем спостерігав за ситуацією, все готується на маленькому вогні, Каві все ще напружений, і не збирається прибирати таку гарну зачіску, з якої все таки декілька пасм вилетіло, і це виглядало дуже привабливо.
Чоловік встав з м’якої табуретки. Він одразу направився до іншого чоловіка, який приклав лікті до обіднього стола та дивився за вечірніми хмарами, які прикривали яскравий місяць. Хайсем одразу обійняв свого коханця за талію даруючи йому ніжні поцілунки,
— Ти молодець. — спокійно вимовив писар.
Похвала від Хайсема завжди цінувалась більше кожної мори, особливо його ніжна усмішка, та поцілунки, які заполонили усе обличчя архітектора, чоловік відповідав взаємністю обіймаючи його широкі плечі. Але на обличчі писар довго не затримався, залишаючи поцілунки на шиї, ключицях, волохатих грудях.
На кухні роздався шум від того, що Хайсем сів на коліна перед своїм коханим. Ніжні поцілунки низу живота ще більше шокували Каві, скоро має приготуватися вечеря, а писар займається такою розпустою, але архітектор промовчав і продовжив червонітися.
— Я бачу, що у тебе немає заперечень. Добре. — Хайсем одразу зняв з Каві його штані до колін.
Пеніс Каві ще не встав повністю, але вже хвалився своїми розмірами і пірсингом. Декілька кульок коло голівкі й основи, і також лорд Альберт* який гордо показувався на голівці.
Хайсем хмикнув, цілуючи голівку члена, й одразу викликав цим легкий видих коханця, ніжні губи прийшлися по всій довжині прутня й повернулися назад до голівки, у той час як пальці торкалися яєчок, час від часу зачіпаючи пірсинг з основи пенісу, стимулюючи його ще більше. Архітектор відкинув голову назад, тяжко дихаючи.
Усі рухи були перевірені часом, відточені практикою і максимально приємні для Каві. не минуло багато часу як передпліддя незграбно капнуло на підлогу. Писар з усмішкою подивився на свого коханого, вони зустрілись поглядами, але Каві не зміг знайти жодних слів, лише на декілька секунд подивився у сторону сковорідки і знову зустрівся з смарагдово-багряними очами. Він кивнув.
Не гаячи часу, Хайсем взяв у рот голівку, інтенсивно її посмоктуючи, при цьому ніжно торкаючись рукою усієї довжини. Чоловік язиком надавлював на пірсинг, слухаючи мелодійний стогін старшого, який взявся руками за край стола. Руки писаря одразу огорнули талію і сідниці архітектора, а горло підготувалося до того, що чоловік проковтне одразу весь розмір.
Це вже не перший мінет для Каві, і точно не останній, тому чоловік вже був підготовлений, і жорстко рухав головою, відчуваючи як слина з переспермою тече з країв губ. Це виглядало розпустно, особливо якщо вдивлятися на повну картину, писар був з розведеними ногами, тримався руками за архітектора ніби цей член був його єдним порятунком, і смоктав цю велич так, ніби лише заради цього він живе.
Кавех ледве тримався на ногах, і під час оргазму вбивався в горло чоловіка своїми стегнами, відповідаючи його такту, він кінчив йому у горло, одразу лягаючи торсом на стіл, а Хайсем проковтнув усе, злизуючи з губів залишки сім’я, і приступаючи до стимульованого члена легенько кінчиком язика злизуючи з кожної венки.
— Х-хайсем! Г-господи! — легенько вскрикнув Каві. Після оргазму він відчувався ніби паралізованим, Хайсем і його гарячий рот не давали йому відійти від кайфу. Але він прислухався до стогонів, і заспокоївся, заправляючи пеніс назад у штани, вслід цілуючи волохатий животик, перед тим як піднятися до чоловіка. — П-переверни стейк, я-я, здається, забув як ходити.
Писар посміхнувся, цілуючи коханця у лоб. Звісно він переверне стейк, чоловік врахував час, тож, м’ясо не пригоріло.
— Дякую за вечерю.