Work Text:
Тоджі з нудьгуючим виразом обличчя гортав меню кафешки, в якій він сидів з Меґумі за одним столиком. Вони чекали на офіціанта що повинен от-от принести їм замовлення, тому чоловік, відхилившись на спинку стільця, гортав меню так, наче йому це цікаво. На фоні звучала типова релаксуюча музика, яку більшу частину часу просто не помічаєш з-за дратуючого шуму голосів відвідувачів. Цього вечора їх справді було багато.
Він навмисне обрав куточок, де вони могли побути наодинці за ширмою, без зайвих очей та вух, переконавшись, що тут також не було відеокамери. Хотілося просто поїсти та розслабитись, провести час з Меґумі, бо він давно обіцяв йому зводити його саме в це кафе, де подають найсмачніші страви з риби.
Тоджі продовжував гортати меню, але через кілька секунд важко зітхнув та хлопнув цим меню по столу, залишивши його в спокої. Схрестивши руки на грудях, чоловік підняв погляд до стелі і вчергове зітхнув.
Раптом, він відчув як щось м'яко торкнулось його коліна. Чоловік опустив погляд на Меґумі, який дивився на нього в цей момент, сидячи навпроти. Хлопець спирався ліктем об стіл, підпирав свою щоку рукою. Вираз його обличчя здавався байдужим, але полум'я в очах… цей голод… викликав приємне тремтіння по спині Тоджі. Не тільки дотик, а ще й погляд натякнув йому, що син голодний… але в якості страви — хоче його.
Тоджі вискалився, намацав рукою під столом ступню хлопчика в шкарпетці, а потім його щиколотку, пальцями проникаючи під тканину штанів. Меґумі трохи почервонів, полум'я в очах наче стало яскравішим, коли він змінив позу та випрямився, відкинувшись на спинку стільця. Він не прибрав ступню, і коли чоловік трохи розсунув ноги, повільно ковзнув нею на внутрішнє стегно, наближаючись до паху.
Дихання Тоджі Фушіґуро стало важким, серцебиття прискорювалося. Адреналін наповнював його тіло, коли він хутко озирнувся, щоб переконатись, що ніхто цього не бачить… і якщо хтось побачить, він буде переслідувати цю людину, доки не вб'є її давно знайомим методом під назвою “нещасний випадок”.
Чоловік подивився на хлопця, відчувши тиск пальчиків ніг вже на паху. Це перехопило йому подих і він випрямився, поклавши руку на стіл та стискаючи кулак щосили. Пальцями іншої руки він пестив гомілку хлопчика, поки ступня потиралась вгору вниз, м'яко та повільно, з-за чого Тоджі відчував як йому ставало помітно тісно в штанах.
Інколи Меґумі просто непередбачуваний, неконтрольований. Коли він збуджувався, вони могли зайнятись сексом в той чи інший спосіб будь-де, як тільки їх заставав той самий настрій. Їхні стосунки сина-батька можна назвати складними, вони хотіли один одного до божевілля і ніхто не скаржився, поки вони тримали цей маленький секрет між собою.
Ось тільки в кафе, де купа людей, це траплялося вперше. Тоджі як відчував, що щось подібне станеться, і саме тому обрав цей куточок з ширмою. А ось поява дупи офіціанта, який от-от принесе їм замовлення, зараз була явно небажаною. Тоджі подумки буквально молився всім богам щоб цей офіціант затримався на півгодини. Цього їм мало б вистачити.
Меґумі, якому нещодавно виповнилось шістнадцять років, до нестями закоханий у татка. Закоханий у його шрам на куточку губ, його запах, його сміх, вискал з цими іклами, те, як він бува говорить з муркотливим, лінивим тембром, як дивиться зеленими очима на його тіло, з неприхованою жагою.
Навіть закоханий ще більше в моменти, коли він просто спить на дивані, а колючі чорні пасма чубчика майже закривають йому очі. Або коли готує їжу, весь такий домашній, трохи сонливий, в одній розстібнутій сорочці та сімейних трусах.
Тоді так легко застати його зненацька і почути вібруючий сміх, побачити цей пустотливий вираз очей, які він хитро примружує, коли дивиться на нього.
Закоханий в його тіло, ці міцні, підтягнуті м'язи, вимучені постійними тренуваннями і важкою роботою. В його шрами, на грудях, руках, на спині, на животі, на стегнах… скрізь. Меґумі хотів обвести язиком кожен шрам та вигин на тілі татка. Меґумі хотів обслуговувати його.
Тоджі же черпав його кохання, знову і знову, напивався ним до дна, почувався важливим, потрібним. Почувався богом, коли Меґумі дивився на нього знизу вгору, коли хотів його, коли погоджувався на будь що, тільки щоб догодити таткові. Він не боявся випробувати щось нове, експериментувати з можливостями власного тіла. Навіть якщо йому було боляче, він би це витерпів, тільки щоб побачити задоволення татка, тільки щоб почути, як він назве його хорошим хлопчиком.
І хоча емоційно син здавався байдужим, його погляд, цей полум'яний погляд, затьмарений, п’янкий, багато що говорив Тоджі. Слів не потрібно, достатньо тільки побачити цей погляд, щоб зрозуміти, що Меґумі доб'ється свого. Він завжди добивається… і Тоджі згоден з цим.
Чоловік відчував як хлопець продовжував потирати його опуклість на штанях, яка, здавалось, порве тканину від того, наскільки твердим він став. Він боровся з бажанням застогнати і стискав зуби, нахилившись трохи вперед і поклавши руки на стіл. Рум'янець палав на щоках Тоджі, в голові нав'язливо билась думка забути про все, схопити сина, повалити та стіл та трахнути, попри те, що вони в публічному місці. Але старший Фушіґуро не міг ризикувати, все, що йому залишалось, це дати контроль в руки Меґумі.
Меґумі ж, наче прочитавши думки по палаючому погляду татка, припинив мучити його цим потиранням. Озирнувшись, він ковзнув під стіл. Як зручно, що тут була довга скатертина, яка тягнулась до підлоги, що сховала його. Як зручно, що він зумів пролізти під стіл без проблем. Через кілька секунд тіло Тоджі напружилось, коли він відчув руки хлопчика на своїх внутрішніх стегнах, і як ці руки одразу ж почали гладити його.
Він трохи смикнувся і його очі розширились, бо Меґумі підхопив між пальцями опуклість, потираючи таким чином, та почав цілувати її, даруючи поколююче та гаряче відчуття губ навіть крізь тканину.
Чоловік в цей момент ахнув та затиснув рот рукою, відвертаючи розчервоніле обличчя вбік, вже не впевнений, що зможе утриматися від стогону, бо його хитре мале вовченя явно збиралося піти далі цих невинних потирань. Але… розпалений та заінтригований, Тоджі вже вирішив дати синові те, що він хоче — контроль.
Він трохи підняв скатертину із цікавості та одразу зустрівся поглядом із зеленими очима, які в цей момент були ледь прикриті повіками. Погляд п’янкий, збуджений. На щоках Меґумі палав рум'янець, і дихав він важко, дрібно тремтячи. Те ще видовище.
— Не витріщайся на мене, — прошепотів він роздратовано, потягнувши скатертину вниз.
Тоджі посміхнувся в свою руку. Коли його застібку штанів обережно розстібнули, посмішка зникла, і він прикусив нижню губу, глибоко вдихаючи через ніс. Серце пропустило удар. Він знову нахилився трохи вперед, досі закриваючи рота рукою.
Меґумі зсунув його штани вниз до колін разом із трусами, звільняючи те, що давно просилось на свободу, і чоловік невдовзі відчув холодний, слизький доторк до члена, одразу зрозумівши, що хлопець одягав на нього презерватив. Відчуття пальців посилало приємну пульсацію.
Тоджі подумки вразився тому, що Меґумі явно підготувався до цього, і навіть не натякнув йому про свої плани. Певно, коли вони прийдуть додому, його буде варто покарати за таку неслухняність… а поки що чоловік збирався насолоджуватись інтимною увагою сина, яку той йому дарував… і вже не вперше.
Все почалося з відчуття гарячого язика на кінчику, вздовж, а потім продовжилось губами, що обхопили ствол його члена. Меґумі навіть не дав час Тоджі усвідомити що відбувалось та адаптуватись до цього, як вже активно взяв його в рот та смоктав з явним ентузіазмом, втягуючи щоки.
Старший Фушіґуро відчув себе так, наче приємний струм прошиб його тіло, з-за чого він таки випустив здавлений стогін у власну руку і різко випрямив спину. Іншою рукою він спирався об стіл та стискав її в кулак. Його таз трохи посмикувався від оральних ласок хлопця.
Промайнула абсурдна думка про те, щоб не зламати стіл саме в цей момент, і адреналін досягнув свого піку, коли Меґумі посилив свої старання, з-за чого Тоджі тепер здавалось, що він в лихоманці, бо нахлинуло несподіване відчуття жару та холоду водночас.
В голові жодних думок, тільки відчуття гарячого рота Меґумі, тільки його руки, що стискали стегна, впивались нігтями в шкіру, тільки ця поколююча, гаряча пульсація. Він робив це повільно, з-за чого Тоджі буквально зносило дах від бажання схопити його за волосся, штовхатись йому в рота, потребувати швидкого темпу і гарчати його ім'я… але він стримувався, взявши всю волю в кулак, що тремтів від сили, з якою він його стискав. Він не міг, просто не міг це зробити, коли за цією ширмою були інші люди. Ще ніколи за своє життя він не відчував так багато адреналіну та хвилювання в ці дві хвилини, які здавались вічністю.
В роті пересохло і Тоджі пожалкував, що раніше не попросив води у офіціанта, бо зараз він би не відмовився від стакану… хоча, певно він би розлив воду на стіл, якби спробував це зробити в той момент, як Меґумі обдаровував його член такою увагою, і навіть глибоко взяв його.
Старший Фушіґуро подумав що він зараз розплачеться, бо в куточках очей стояли сльози, і він все ще закривав власний рот рукою, шумно вдихаючи та видихаючи через ніс, коли відчув, як наближався момент оргазму, бо пульсація посилилась і м'язи живота почали напружуватися. Він вже звивався на стільці, трохи задихався, і Меґумі, наче щоб познущатись, якраз в цей момент прискорив темп.
Тоджі стиснув зуби до болю в щелепі і нахилив голову назад. Це та сама точка неповернення. У вухах шуміла кров, серце стукало як барабан, заглушаючи власні думки та голоси відвідувачів кафе, що здавались далекими поза межами ширми. І нарешті… він відпустив так, що аж іскри в очі вдарили, його тіло враз розслабилось, гаряче і мляве, наче розпечене тісто. В колінах виникла різка слабкість і він зрозумів, що не зможе встати найближчі хвилини.
Він сидів на стільці й переводив дихання, в спробі оговтатись після такого яскравого досвіду, а потім краєм ока побачив, як ширму відсовували вбік, і вмить випрямився, схопивши меню та приховавши розчервонілу частину обличчя, залишивши відкритими тільки очі.
То прийшов офіціант, який вже приніс замовлення і розставляв його на столі. Старший Фушіґуро намагався удавати, що читає меню, коли почув запитання з губ ввічливої усмішки хлопця:
— Бажаєте замовити щось ще?
— Мм… ні, дякую. А хоча, — чоловік повільно видихнув, — два стакана води, будь ласка.
***
—Т-тату… ах… нгхх! Будь ласка… хаа… не так грубо! — Скиглив Меґумі, звиваючись під Тоджі з закинутими на його плечі ногами.
Його зап'ястки прив'язані мотузкою до узголів'я ліжка. Чорне волосся розпатлалось ще більше ніж зазвичай, а пасма липли до спітнілого чола. Його рот був зав'язаний чорною пов'язкою, він все ще міг говорити, хоча й здавлено.
— Це за те… що ти мене… не попередив. Ми вдвох… ха… ризикували… хлопче, — гарчав Тоджі з придиханням, вдаряючись всередину хлопця знову і знову, міцно тримаючи його за стегна та впиваючись в ніжну шкіру пальцями.
Він трахав його так, що Меґумі не міг сказати і слова, не проскигливши це жалібним голосом. Тоджі Фушіґуро весь вечір, після того епізоду в кафе, хотів це зробити, покарати його. І хоча він не забув використати багато лубриканту для входження, те, як швидко та глибоко він рухався всередині нього, спричиняло оверстимуляцію.
— П-пробач… ха… ах… нгхх… пробач за це! Ах! Фафх! П-пробач!
Скиглив хлопець зі сльозами на очах. Він нахилив голову назад, притискаючи її до подушки, кусав пов'язку, щоб не скиглити так гучно і так багато, що в нього не дуже виходило.
Тоджі кайфував, бачачи сина в такому стані. Він схопив його за гомілки і, нахилившись вперед, трохи притиснув його ноги до ліжка, продовжуючи свій безжалісний темп.
— Я хочу… щоб ти… ха… ах… запам'ятав це, — вискалився чоловік, дивлячись в обличчя Меґумі, що виглядав зараз повним безладом.
Хлопець дивився на нього у відповідь затьмареним, п’яним поглядом, блискучим від сліз, та скиглив, кусаючи пов'язку, що вже була мокрою від слини.
Ліжко гучно скрипіло та гойдалося, важке і прискорене дихання змішались, стогони та скиглення звучали як один. Тоджі рухався як шалений, а потім сповільнився, як тільки відчув швидке наближення оргазму. З його губ тепер злітало ім'я Меґумі, знов і знов, поки він не відпустив з гарчанням, штовхнувшись востаннє і стиснувши гомілки хлопця. Тіло чоловіка ще трохи смикалось, поки він не відпустив все. Краплина поту впала з його чола.
Меґумі тремтів, заплющивши очі від відчуття наповненості теплою рідиною, що навіть трохи витікала з нього. Коли Фушіґуро старший відпустив хлопця та відсунувся від нього, закінчивши акт покарання, той задихався, його груди швидко здіймались та опускались, а коліна миттєво притиснулись.
Тоджі простягнув руку і провів нею по обличчю сина, прибираючи волосся з мокрого чола. Він посміхнувся, сперся цією ж рукою на ліжко, та пальцями іншої став потирати кінчик все ще твердого члена Меґумі.
Меґумі, який намагався оговтатись, здригнувся та трохи вигнув спину з гучним стогоном, і через кілька секунд кінчив собі на живіт, закотивши очі від оргазму, що довів його до сліз та запаморочення.
— Хе, ти настільки чутливий, що кінчив від дотику моїх пальців, — промуркотів Тоджі на вухо хлопця, знімаючи з його рота пов’язку.
Меґумі лише тремтливо видихнув і відвернув розчервоніле, заплакане обличчя, стискаючи губи. Куточки трохи червоні. Чоловік розв'язав мотузки з його зап'ястків, і тепер хлопець був повністю вільний. Перше, що він зробив, це повернувся на бік та сховав обличчя в подушку. На його зап'ястках залишився слід мотузок.
— Хе-хе, ти ж не ображаєшся на мене, моє благословення? — Тоджі притисся ззаду, цілуючи хлопця в шию.
— Хмпф… дурень… — буркнув Меґумі приглушено, і відчув вискал татка на своїй шиї.
— Добре, як скажеш… я дурень… але потім не прикидайся, що тобі не подобається, як я до тебе ставлюся, — прошепотів Тоджі в шию та обняв його зі спини, пригортаючи до себе.
Потім запала тиша, в якій вони слухали серцебиття та дихання один одного, лежачи в темряві спальні… в їх маленькому світі, де були лише вони.