Work Text:
Хроніки Третього дивізіону Сил Оборони
(З уцілілого блокнота новобранця, знайденого під підлогою жилого блоку Третього дивізіону)
День 1 Офіційно зараховані до Третього дивізіону. Капітан Ашіро штовхнула пафосну промову про захист людства й полетіла кудись на гелікоптері. Замість неї з'явився заступник капітана Хошіна. Посміхається так, що хочеться залишити заповіт. Сказав, що навчить нас «справжньої грації мечників».
Змусив бігти марш-кидок у протигазах і з бойовими сокирами. Я здався на третьому кілометрі й прикинувся мертвим кайдзю. Хошіна підійшов, потикав мене носком берця і сказав, що мертві кайдзю не сопуть так голосно на весь округ. За допомогою копняка і такої-то матері я відкрив у собі друге дихання і пробіг ще п'ять кілометрів. Рено біг поруч і плакав від сорому за мене.
День 2 Вчилися тактичного маскування на місцевості. Хошіна заявив, що ідеальний боєць має зливатися з ландшафтом, як ніндзя з тінню.
Я намагався злитися з цегляною стіною зруйнованого складу. Хошіна підійшов ззаду, оцінив мої габарити й голосно зауважив у рацію, що це перша в історії тактики «цегляна стіна з пивним черевцем і кривою каскою». Сказав, що якби кайдзю побачив таке маскування, він би помер від інфаркту або від сміху, що суттєво заощадило б силам оборони боєприпаси. Іхару так старанно зливався з кущами, що його ледь не зжер бойовий тигр капітана Ашіро.
День 3 Сьогодні було тренування з вивільнення бойової сили костюма. Кікору видала 46% і рознесла три залізобетонні доти. Настала моя черга. Я напружився так, що в мене потемніло в очах. Костюм видав гордий 1%.
Замком Хошіна довго дивився на екран монітора, потім на мене, потім знову на екран. Запитав, чи не пробував я замість Сил Оборони влаштуватися тренажером для ледачих котів. Сказав, що мій 1% - це потужність, якої ледь вистачить, щоб увімкнути тостер у штабній їдальні, і то якщо тостер буде дуже старий. Змусив відтискатись, поки костюм не покаже бодай два відсотки. На сотому віджиманні я ледь не перетворився на кайдзю від люті. Костюм показав 1.1%. Хошіна оголосив це «величним проривом людської еволюції» і дав мені наліпку з полуничкою.
День 4 Відпрацювання ближнього бою. Замком Хошіна витягнув свої катани й запропонував «легкий спаринг для підняття бойового духу».
«Легкий спаринг» тривав три секунди. Я навіть не встиг замахнутися своєю тренувальною палицею, як Хошіна обійшов мене з трьох боків одночасно, нарізав мою куртку на дрібну локшину і делікатно приставив лезо до горла. Потім посміхнувся і сказав: «Хібіно-кун, твій захист нагадує мені швейцарський сир, але без швейцарської якості. Тільки дірки». Наступні дві години я відмивав тренувальний зал, поки Рено намагався склеїти мою куртку скотчем.
День 5 Нічна тривога. Хошіна підірвав загін о третій ранку, закинув нас у болото і сказав, що десь тут заховано «імітатор кайдзю Номер 9», який треба знешкодити без зброї.
Ми три години повзали в багнюці. Іхару знову злився з кущами (цього разу успішно, ми його так і не знайшли). Рено розробив геніальний план флангового обходу. Я просто спіткнувся об корягу, впав обличчям у багнюку і раптово притис собою щось тверде, що дуже голосно волало. Це виявився той самий імітатор. Замком Хошіна вийшов із ліхтариком, поплескав мене по дупі й сказав: «Ну ось, Хібіно-кун! Стратегія "задавати ворога масою" працює. Офіційно записую на твій рахунок першого ліквідованого монстра. Твоя нагорода - позачергове миття туалетів усьому Третьому дивізіону».
День 6 Пишемо офіційні звіти про тактичну підготовку за тиждень. У мене болить усе, навіть каска. Рено пише третій аркуш дрібним почерком. Кікору малює схеми бойових ударів. Я просто написав: «Ми все ще живі завдяки садизму замкома Хошіни».
Хошіна прочитав мій звіт, підмалював там сердечко біля свого імені й сказав, що за таку щирість він завтра особисто проведе зі мною індивідуальне тренування з бігу по вертикальних стінах.
Шукаю в інтернеті, як юридично правильно оформити переведення в Четвертий дивізіон до капітана Оґати. Там хоча б чай дають...
День 7 Сьогодні до нас на базу завітала Генеральний директор Сил Оборони - Ісао Шіномія. Особисто. Без гелікоптера, але з Міо (це гігантський білий тигр капітана Ашіро, який дивиться на мене так, наче я - шматок протермінованої ліверної ковбаси).
Замком Хошіна вишикував нас в одну шеренгу, яка через мою комплекцію більше нагадувала кардіограму інфарктника. Замком ласнул мене по животу, щоб я «втягнув торт, який зжер учора вночі», і пафосно відрапортував головкому, що загін готовий до випалювання будь-якої нечисті. Головком пройшов повз нас, затримав погляд на моїй косо натягнутій касці, зітхнув і тихо запитала замкома Хошіну: «Сошіро, навіщо ми взяли на службу аніматора з дитячих свят?». Замком запевнив його, що я наша «секретна психологічна зброя». Тигр Міо підійшов і просто лизнув мене в обличчя. Замком Хошіна сказав, що це визнання, і виписав мені ще один наряд на кухню.
День 8 Тактичні навчання в умовах «раптового задимлення та втрати орієнтації у просторі». Нам закинули в казарму димову шашку, зачинили двері й наказали знайти вихід за допомогою «інтуїції та бойового чуття».
Іхару від страху вибив вікно головою і побіг кудись у бік лісу, кричачи, що це атака Номера 9. Рено намагався врятувати тактичну документацію і випадково загорнув у неї мій матрац. Я ж, абсолютно нічого не бачачи, навпомацки поповз до виходу, але переплутав двері й заповз у кабінет замкома Хошіни, який у цей момент спокійно пив каву і дивився відосики з котиками. Коли з димової завіси на нього виповзло щось брудне, кашляюче й у розірваних штанях, він навіть оком не моргнув. Просто поставив чашку і сказав: «Хібіно-кун, твої навички підкрадання нагадують мені вагітного бегемота в посудній лавці. Але за наполегливість ставлю тобі "зараховано". Іди відмивай мій килим».
День 9 Сьогодні здавали норматив із метання тактичних ножів. Кікору тримала ніж двома пальчиками й одним легким рухом засадила його точно в яблучко мішені на відстані 50 метрів. Ніж пройшов крізь мішень і стіну полігону.
Коли підійшов я, Хошіна почав робити ставки з капітаном Ашіро по рації, куди саме полетить мій снаряд. Я розмахнувся, зачепився шнурком за власну сокиру, і ніж полетів назад, ледь не зрізавши фірмовий хвостик на голові Фурухаші. На полігоні повисла гробова тиша. Замком повільно повернувся, його ліве око сіпалося, а посмішка стала настільки широкою, що в мене захололо в жилах. Він підійшов, поклав руку мені на плече і шепнув: «Хібіно-кун, ти перший, хто спробував мене ліквідувати без використання сили кайдзю. За таку сміливість завтра ти біжиш 20 кілометрів. І не просто так, а будеш нести делікатний вантаж для Капітана Оґати з Четвертого дивізіону. Якщо розіб'єш бодай одну пляшку - я особисто зроблю з твого костюма хакама».
День 10 Біжу. В руках - дерев'яний ящик із колекційним, витриманим саке. Позаду на велосипеді їде замком Хошіна, п'є сік через трубочку і кричить у гучномовець: «Швидше, Кафко! Капітан Оґата чекає на вечірню медитацію! Якщо алкоголь приїде збовтаним, Оґата розірве мене на тренуванні, а я, своєю чергою, розірву тебе на молекули! Турбуйся про моє життя, Кафко!».
Рено біжить поруч, підставляє руки під ящик на кожній кочці й шепоче: «Дядько, благаю, не дихай на ящик, у тебе перегар від учорашньої розчинної локшини, ти зіпсуєш аромат преміального рису!».
Прибігли. Оґата сидить на татамі, дивиться на нас як на привидів у брудних замизганих простирадлах, забирає ящик, відкриває одну пляшку, робить ковток і каже: «Сошіро, твій аніматор запізнився на три хвилини. Саке нагрівся від його бігу на 0,5 градуса. Забирай його назад і навчи бігати плавніше».
Шукаю в інтернеті, як подати скаргу в профспілку Сил Оборони на жорстоке поводження з носіями саке...
День 11 Офіційно оголошено день тактично-медичної підготовки. Замком Хошіна привів нас до кабінету, де на столі лежав манекен кайдзю в повний зріст. Сошіро розтягнув посмішку до вух і сказав, що сьогодні ми вчитимемося «гуманно й делікатно» сікти артерії монстрів, щоб мінімізувати забруднення міських вулиць.
Першою вийшла Кікору. Вона так «делікатно» крутанула бойову сокиру, що розплющила манекену третє око, знесла стіл і пробила підлогу в кабінеті поверхом нижче. Прямо в кабінет фінансового відділу. Замком Хошіна навіть не моргнув. Потім викликали мене. Завдання - накласти джгут на хвіст уявному кайдзю. Я так старанно затягував тактичний джгут, що він луснув, відлетів назад і влупив Іхару прямо в носа. Іхару вирішив, що це раптова атака Номера 9, і з криком «За Сили Оборони!» вистрибнув у вікно. Хошіна записав у журнал: «Хібіно-кун успішно ліквідував бойовий дух власного підрозділу за 45 секунд. Абсолютний рекорд».
День 12 Замком Хошіна вирішив, що нам не вистачає «психологічної стійкості перед обличчям брутального ворога». Нас відправили на нічне чергування підземного складу боєприпасів. З ліхтариками. Без зброї. «Для загострення інстинктів».
О другій годині ночі в повній темряві щось почало голосно шурхотіти за ящиками з ракетами. Рено миттєво згадав усі інструкції й почав вираховувати за звуком амплітуду дихання кайдзю. Я ж від страху згадав, що в кишені залишився недоїдений пиріжок із м'ясом. Почав шурхотіти пакетом, щоб задобрити монстра. На звук пакету з темряви виповз тигр Міо - величезний, білий і дуже голодний. Він забрав пиріжок, а потім ліг на мене зверху і заснув. Наступні чотири години я працював живим матрацом для тристакілограмового хижака, боячись навіть дихнути. Вранці прийшов Хошіна з камерою, зробив кілька знімків і сказав: «О, Хібіно-кун, бачу, ти знайшов спільну мову з вищим керівництвом. Твоє фото тепер прикрасить дошку пошани з підписом "Наш найкращий корм"».
День 13 Сьогодні здавали підсумковий іспит з «екстремального водіння тактичного броньовика в умовах зруйнованого мегаполісу». Кожен мав проїхати смугу перешкод із палаючими конусами.
Рено проїхав ідеально, за статутом, акуратно об'їжджаючи кожну ямку. Хошіна позіхнув і сказав, що це було нудно, як лекція з таксодермії кайдзю. Коли за кермо сів я, педаль газу чомусь заплуталась в шнурках берців (знову той самий 1% вивільнення сили вирішив проявити себе не там, де треба). Броньовик злетів у повітря, зніс три вишки зв'язку, перелетів через паркан бази і припаркувався точно на даху особистої машини Хасеґави. Кабіна водія відвалилася, і я випав прямо до ніг замкома. Він подивився на палаючі руїни автопарку, поплескав мене по касці й сказав: «Хібіно-кун, твоя тактика ведення бойової машини - це чиста поезія руйнування. Пропоную внести її до підручників під назвою "Камікадзе вихідного дня". А зараз бери ганчірку і йди витирати сльози Хасеґави, бо він уже дістає свій кулемет».
День 14 Генеральне шикування за підсумками двох тижнів пекельних тренувань. Ми стоїмо брудні, покусані тигром, з осколками конусів у касках, але живі. Хошіна ходить перед шеренгою, крутить у руках свої улюблені мечі й каже: «Ну що, мої дорогі бойові хом'ячки. Ви майже не померли, а це вже величезний успіх для Третього дивізіону. Хібіно-кун офіційно отримує звання "Головний руйнівник державного майна", а Рено - медаль за терпіння. Завтра у нас вихідний!»
Я вже зрадів, думав, нарешті висплюся або поїду в Токіо поїсти нормальної їжі. Але Хошіна нахилився до мого вуха і з найширшою своєю посмішкою додав: «...Вихідний від бігу. Тому завтра о п'ятій ранку ми з тобою, Хібіно-кун, ідемо пішки до Першого дивізіону. Капітан Нарумі просив передати йому нову ігрову консоль, і ти працюватимеш тактичним кур'єром. Не переживай, всього 40 кілометрів по горах. Для здоров'я корисно».
Пишу заповіт на користь Рено. Якщо капітан Нарумі заблокує мій костюм вірусами, я залишуся жити в горах разом із місцевими кайдзю-мавпами. Там хоча б немає замкомів Сил Оборони...
День 15 Вийшли о п’ятій ранку. Погода «чудова» - туман такий, що я не бачу власних пальців, коли намагаюся витерти сльози розпачу. В руках - гігантська коробка з лімітованою PlayStation 5 Pro для капітана Нарумі. Позаду, засунувши руки в кишені, бадьоро крокує замком Хошіна. Свіжий, рум’яний, наче й не він учора о другій ночі змушував нас чистити картоплю на весь гарнізон.
Через п’ять кілометрів підйому мої легені вирішили, що їм краще жити окремо від мене. Я впав на камінь і заявив, що лімітована консоль капітана Нарумі розроблена для кайдзю, бо важить як три тактичні ракети. Замком Хошіна підійшов, подивився на мене згори вниз своєю фірмовою посмішкою і сказав: «Хібіно-кун, якщо ти зараз не встанеш, я розкажу Кікору, що це ти випадково виправ її улюблену шторм-куртку в режимі "виварювання при 90 градусах", через що вона тепер підходить тільки для плюшевого ведмедика». Перспектива бути розірваним чотирнадцятирічною підліткою подвоїла мої сили. Поповзли далі.
День 16 Ми все ще в горах. Перевал Хаконе. На висоті двох тисяч метрів нас заскочила зграя гірських кайдзю-мавп (фортитуда 1.5, але інтелект - як у моїх колишніх колег з утилізації монстрів після п’ятничного пива).
Мавпи оцінили коробку з консоллю і вирішили, що це новий вид божества. Вони оточили нас і почали закидати дикими гірськими грушами. Я приготувався дорого продати своє життя, але Хошіна просто сів на камінюку, дістав телефон і почав знімати, як я намагаюся відбити коробку за допомогою прийомів карате, які згадав з кунг-фу фільмів. Коли одна мавпа застрибнула мені на каску і закрила очі, я знову ледь не активував Номер 8. Хошіна крикнув: «Хібіно, тримай планку! Якщо кайдзю-мавпа забере джойстик, Нарумі оголосить війну Третьому дивізіону!». Відбив консоль ціною власного сухпайка. Мавпи забрали галетне печиво й пішли геть. Хошіна сказав, що це був «блискучий сеанс міжвидової дипломатії».
День 17 Дійшли до бази Першого дивізіону. Нарешті. Цивілізація. Нас зустрічає перший заступник капітана - Хасеґава. Виглядає так, наче не спав з моменту заснування Сил Оборони Японії. Побачивши замкома Хошіну, він просто важко зітхнув і запитала: «Ти знову привів свого аніматора? Навіщо?». Сошіро пафосно відчеканив, що я - «транспортний модуль високої місткості».
Нас привели в лігво капітана Нарумі. Там темно, смердить енергетиками і світиться шість моніторів. Капітан Нарумі сидить у кріслі в канонічних шовкових трусах і розтягнутій футболці, рубається в якийсь шутер і кричить у мікрофон щось нецензурне. Я з тремтінням у руках поставив коробку на стіл. Капітан навіть не повернувся. Просто скосив на мене свої далекоглядні очі, оцінив вм’ятину на коробці від гірської мавпи і сказав: «Коробка пошкоджена. Колекційна цінність втрачена на 14%. Сошіро, твій кур’єр - нуб. Нехай іде відмиває мою колекцію фігурок від пилу. Усі триста штук. Руками не чіпати - тільки спеціальною щіточкою з пір’я фламінго».
День 18 Сиджу в кутку кабінету капітана Нарумі. Чищу щіточкою тридцятисантиметрову фігурку робота. Нарумі на задньому фоні оре, бо програв катку підліткам з Осаки. Хошіна і Хасеґава пішли пити каву і обговорювати бюджет на ремонт автопарку, який я розніс три дні тому.
Рено прислав смс: «Кафка, ти живий? Кікору знайшла свою куртку. Вона зараз тренується з сокирою і повторює твоє ім’я. Може, тобі краще залишитися в Першому дивізіоні?».
Дивлюся на капітана Нарумі, який щоправда б’є кулаком по клавіатурі, дивлюся на фігурку робота... Здається, я згоден стати особистим гейм-коучем капітана Нарумі, аби тільки не повертатися до Кікору і тактичних копняків Хошіни.
День 19 Мої мрії про спокійне життя в Першому дивізіоні розлетілися на друзки о шостій ранку. З коридору пролунав звук, схожий на вибух тактичної міни, а потім - тупіт берців.
Двері в кабінет капітана Нарумі знесло разом із луткою. На порозі стояла Кікору. В її очах палав вогонь кайдзю фортитудою не менше 9.8, а в руках вона тримала свою бойову сокиру. Поруч боязко переминався з ноги на ногу Рено, тримаючи в руках той самий «плюшевий ведмедик», на який перетворилася її шторм-куртка. Нарумі навіть від монітора не відірвався, просто кинув: «О, Шиномія, ти якраз вчасно, тут у рейді потрібен танк з високим ДПС...». Кікору не слухала. Вона вказала сокирою прямо мені в перенісся і прошипіла: «Хібіно... Тобі кінець. Я виварю тебе при дев'яноста градусах». Замком Хошіна, який у цей момент заходив у кабінет із коробкою пончиків, задоволено потер руки: «О, позапланове відпрацювання ближнього бою в обмеженому просторі! Хібіно-кун, покажи нам грацію ухилення!».
День 20 Я знову біжу. Але цього разу не за статутом, і не з ящиком саке. Я біжу по всьому полігону Першого дивізіону, зигзагами, намагаючись не потрапити під ударну хвилю від сокири Кікору.
На трибунах зібралося повне керівництво. Капітан Нарумі робить ставки з замкомом Хошіною. Нарумі поставив дві тисячі єн на те, що Кікору розрубить мою каску навпіл за перші п'ять хвилин; Хошіна, як істинний патріот Третього дивізіону, поставив на те, що я протримаюся десять завдяки «вродженому інстинкту хом'яка». Хасеґава просто стоїть поруч і записує в блокнот вартість рознесених бетонних блоків, які Кікору кришить, намагаючись влучити в мене. Рено кричить мені з кущів: «Кафка, падай на живіт, вона замахується зліва!». Коли сили вже повністю мене покинули, я згадав єдину тактику, яка працює проти вищого керівництва. Я впав обличчям у траву і закрив голову руками. Сокира зупинилася в міліметрі від моєї дупи.
День 21 Уклали офіційну «Тристоронню мирову угоду» між Першим, Третім дивізіонами та Шиномією Кікору. Юридичний шедевр, Хасеґава майже плакав, коли підписував.
Умови капітуляції Хібіно Кафки:
- Я зобов'язаний замовити Кікору нову куртку з лімітованої колекції (гроші на це Хошіна вирахував з моєї зарплати на три роки вперед).
- Я офіційно повертаюся в Третій дивізіон, бо капітан Нарумі заявив, що я «занадто голосно дихаю і збиваю йому таймінги в шутерах».
- Наступний тиждень я відмиваю не тільки туалети, а й білого тигра Міо. Особисто. Зубною щіткою.
Їдемо назад у кузові тактичної вантажівки. Рено спить у мене на плечі, втомлений від усього цього дурдому. Хошіна сидить попереду, крутить на пальці ключі від машини і весело наспівує опенінг до першого сезону Атаки титанів.
Я дивлюся на свої мозолі від щіточки з пір’я фламінго, на сінці від тактичних копняків і думаю... Може, наступного разу, коли з'явиться Номер 9, мені просто попросити його забрати мене до себе в підземелля? Там хоча б немає виснажливих марш-кидків і незадоволених підлітків з вищою бойовою силою.
Хоча... піцу вони там навряд чи замовляють. Доведеться терпіти Третій дивізіон.
Хроніки першого міжвидового зіткнення в токійських колекторах
(Зведена аналітична записка Хасеґави та Сошіро Хошіни за результатами спільної операції «Кавабанга»)
День 1 Штаб Сил Оборони підняв нас по тривозі о четвертій ранку. Дані супутника: в підземних комунікаціях району Шібуя зафіксовано аномальну біомасу фортитудою 4.5.
Доповідь Третього дивізіону, замком Хошіна: Прибули на місце. Я вишикував новобранців перед відкритим люком. Кафка Хібіно від страху намагався довести, що за статутом першими в каналізацію мають спускатися роботи-сапери або хоча б капітан Нарумі. Отримав від мене легкий виховний копняк. Завдяки прискоренню Хібіно летів униз три метри й успішно протестував глибину стічних вод власною каскою. Глибина - по коліно. Вода брудна. Хібіно каже, що на смак як його дитинство.
Доповідь Першого дивізіону, замком Хасегава: Капітан Нарумі прибув із запізненням на годину, бо збирав рейд у MMO RPG. Спустився в колектор у повному бойовому екіпіруванні, активованими далекоглядними очима, але в капцях на босу ногу, бо не встиг знайти берці. Заявив, що його ІРІС-система бачить «квантові коливання підземних геймерів».
День 2 Цілий день блукаємо підземними лабіринтами. Атмосфера в загоні напружена. Кафка постійно зачіпає костюмом стелю, через що на нас сиплеться вікова іржа.
Натрапили на барикаду з порожніх коробок. Капітан Нарумі миттєво активував максимальну бойову силу костюма (87%) і з криком «Я знайшов їхнє гніздо!» розніс барикаду одним ударом. За коробками виявився один-єдиний зелений трикутник піци, що засох ще за часів епохи Едо. Нарумі три години сканував його далекоглядними очима, намагаючись вирахувати траєкторію укусів. Зробив висновок, що ворог має щелепи радіусом з кайдзю другого типу і явні проблеми з культурою харчування.
День 3 Перший візуальний контакт. Нас атакували із засідки. З темряви вилетіли дві металеві палиці з ланцюгами (нунчаки) і тричі зрикошетили від каски Хібіно. Кафка впав, кричачи, що Номер 9 навчився користуватися стрілецькою зброєю бруклінського пролетаріату. Зі стелі звалилося чотири гуманоїдні рептилії в різнокольорових пов'язках.
Рено миттєво відкрив вогонь заморожувальними кулями за статутом. Кайдзю в синій пов'язці заблокував усі кулі двома катанами, подивився на Рено і сказав: «Чувак, у тебе непогана стійка, але таймінги кульгають. Подивися, як твій напарник у кутку професійно зображує мішок із картоплею». (Напарником був Кафка). Замком Хошіна спробував зайти рептиліям у тил зі своїми мечами, але кайдзю в червоній пов'язці просто заблокував його випади своїми тризубцями сай і почав голосно ржати, питаючи, чи не замала у замкома Хошіни зброя для дорослого чоловіка. Хошіна вперше за два роки перестав посміхатися і почав нарізати стіни колектора на кубики.
День 4 Операція перейшла в стадію інтелектуальної війни. Рептилія в фіолетовій пов'язці зламала загальну тактичну частоту Першого та Третього дивізіонів.
Замість наказів штабу в шоломах оперативників почав транслюватися подкаст про збирання ретро-консолей та квантову фізику колекторних систем. У капітана Нарумі віднялися ноги, бо один з кайдзю через Bluetooth перехопив керування його бойовим костюмом і змусив капітана танцювати брейк-данс посеред калюжі. Капітан Нарумі кричав у рацію: «Хасеґаво, стріляй у мене, цей кайдзю змушує мене робити "гелікоптер" на голові, я втрачаю геймерську гідність!». Хасеґава дістав камеру і почав знімати це для внутрішнього архіву Першого дивізіону.
День 5 Спроба штурму головного лігва ворога. Ми знайшли їхню базу за запахом свіжоспеченої піцци з пепероні.
Коли Третій дивізіон вибив двері, ми побачили картину, яка не піддається жодній тактичній класифікації. Посеред кімнати на старому дивані сиділа гігантська криса в брудному кімоно, пила зелений чай і спокійно розмовляла з Капітаном Оґатою, який спеціально спустився під землю з пляшкою преміального саке. Оґата подивився на нас, зітхнув і сказав: «Сошіро, заховай мечі. Ми з майстром Сплінтером щоправда виявили, що у нас однакові проблеми. Мої новобранці розносять автопарк, а його зелені бовдури знову спалили мікрохвильовку, коли намагалися підсмажити скейтборд. Ми ділимося досвідом».
Капітан Нарумі у цей час виявив, що кайдзю в помаранчевій пов'язці має лімітовану японську версію «Super Mario» 1985 року. Вони забарикадувалися в кутку, підключили консоль до бойового монітора Нарумі й почали рубатися на літри кока-коли. Капітан Нарумі кричав: «Майкі, ти мій брат по духу, плювати на Сили Оборони, давай пройдемо третій світ!».
День 6 Офіційне закриття справи. Головнокомандувач Ісао Шіномія особисто підписав наказ про надання чотирьом невідомим рептиліям статусу «Особливих екологічних інспекторів з підвищеним споживанням вуглеводів».
Повертаємося на базу. Кафка тягне на спині тридцять порожніх коробок з-під піци, бо Мікеланджело змусив його «прибрати за собою територію за правилами ніндзя». Кікору Шиномія зустріла нас біля воріт, подивилася на зелену багнюку на моїй формі й запитала, чи не хочу я наступного разу випрати її куртку разом із цими жабами.
Замком Хошіна знову посміхається і розробляє новий норматив: «Біг по стінах каналізації з коробкою піци на голові в умовах штурму від криси-мутанта».
Шукаю в гуглі, як перевестися на службу в офіс доставки їжі. Там хоча б каски видають безкоштовно...